Ухвала суду № 43765232, 14.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року м. Київ К/800/18843/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013

у справі № 826/17219/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.10.2013 № 0000483720 та № 0000493720.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міжрегіональним головним управління Міністерства доходів і зборів України - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено камеральні перевірки ТОВ «АТ Каргілл», за результатами яких складено акти № 1172/40-50/20010397, № 1173/40-50/20010397 від 27.09.2013.

18.10.2013 Міжрегіональним головним управління Міністерства доходів і зборів України - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000483720, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на 65 936 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32 968 грн.;

- № 0000493720, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на 323 128 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 161 564 грн.

Неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, на думку податкового органу відбулось через несвоєчасне подання заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

Також судами встановлено, що ТОВ «АТ Каргілл» належить до великих платників податків, а тому в порядку, визначеному п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України має подавати податкові декларації та додатки до них в електронній формі.

29.08.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» подано до МГУ-ЦО уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012 року №9053726621 та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 року №9053726623.

Разом із вказаними уточнюючими розрахунками подано у паперовому вигляді заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) та вказано, податкові накладні, виписані у серпні та вересні 2012 року.

Цього ж дня позивач подав до зазначених вище заяв копії відповідних первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг від постачальників, що підтверджує відповідна відмітка МГУ-ЦО на листах ТОВ «АТ Каргілл» від 29.08.2013 № 5916 та від 29.08.2013 № 5917.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно положень п. 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Враховуючи те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті без врахування заяви зі скаргою платника податків про відмову постачальника надати податкову накладну, яка була подана разом із уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість в межах 365 календарних днів, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень та вересень 2012 року та вважаються прийнятими, висновки податкового органу про наявність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірного періоду є безпідставними.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний