ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2015 року м. Київ К/800/12260/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014
та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2013
у справі № 814/4020/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТА»
до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТА» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 27.08.2013 № 0000352200.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, як такі, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НІК-НАФТА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.08.2012 по 31.05.2013, складено акт № 418/22-38350413 від 30.07.2013, в якому зафіксовано порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 350 463 грн. за період з січня по травень 2013 року.
На підставі результатів проведеної перевірки, 27.08.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000352200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 525 694,50 грн., в т.ч.: 350 463 грн. основного платежу та 175 231,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В ході перевірки податковим органом виявлено заниження позивачем суми ПДВ, у зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту позивачем віднесено податкові накладні, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані ТОВ «Авін» згідно умов договору поставки паливно-мастильних матеріалів № 1/01-04 від 04.01.2013.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Отже, в разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, а також підтверджуючі здійснення господарських операцій первинні бухгалтерські документи, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту .
Судами встановлено з підтвердженням матеріалами справи, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом ТОВ «Авін», але суми податку на додану вартість, визначені в них, позивач включив до складу податкового кредиту спірного періоду, відобразивши це у додатку № 8 до декларації з ПДВ та надіславши до відповідача заяви із скаргами на контрагента та копії всіх первинних та розрахункових документів, що підтверджують факт отримання товарів від ТОВ «Авін».
Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, позивачем в повному обсязі були виконані вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тому в податкового органу були відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний
Судове рішення № 43765207, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/4020/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: