Ухвала суду № 43764620, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2015 року

справа № 804/9505/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: – не з’явився,

відповідача: – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року

у справі № 804/9505/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД»

до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 27 червня 2014 року № 1802/26-55-22-08/38907365 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року, а також щодо проведення коригувань показників податкової звітності за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року, у автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий Блок» та інших електронних базах даних на підставі акту від 27 червня 2014 року; зобов’язання відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий Блок» показники податкової звітності, зазначених в податковій декларації за травень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити позовну заяву без розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, пункту 4.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року, за результатами яких складено акт від 27 червня 2014 року № 1802/26-55-22-08/38907365 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року».

В акті від 27 червня 2014 року зроблено висновок про порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та дало змогу формувати податковий кредит з податку на додану вартість контрагентам-покупцям за період травень 2014 року, а також, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що заходами з метою проведення зустрічної звірки встановлено, що податкова адреса товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» - 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 62. З метою здійснення тематичної перевірки місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» та проведення опитування засновників і посадових осіб з питань причетності їх до реєстрації та діяльності підприємства до державної податкової інспекції в Амур-Дніпровському районі м. Дніпропетровськ Головного управління Мiндоходiв в Дніпропетровській області направлено запит від 27 червня 2014 року № 6136/7/26-55-22-08-11». Крім того зазначено, що вручення посадовим особам товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» запиту від 23 червня 2014 року № 29034/10/26-55-22-08-10 про надання пояснень та їх документальних підтверджень не виявляється можливим.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

При цьому, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, який визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Пунктами 4, 6 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок встановлено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. У разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб’єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, аналізуючи вищенаведені положення діючого законодавства, слід зазначити, що податкове законодавство дозволяє податковим органам проводити зустрічну звірку суб’єкта господарювання виключно за наявності хоча б однієї з двох підстав: або, якщо під час перевірки платника податків та зборів (контрагента суб’єкта господарювання) виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій з суб’єктом господарювання, або, якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» не отримувало у встановленому Законом порядку жодних запитів від податкового органу щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань правильності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту за період травень 2014 року, та документів на підтвердження здійснення господарських операцій, у зв’язку із чим позивача позбавлено можливості надати первинні документи на адресу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Проте, в порушення пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, акт від 27 червня 2014 року № 1802/26-55-22-08/38907365 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року, який наявний в матеріалах справи, не підписаний посадовими особами контролюючого органу.

Таким чином, відповідачем був порушений встановлений законом порядок вручення письмових запитів про подання інформації органам доходів і зборів.

В акті від 27 червня 2014 року також зазначено, що фактичне місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» не встановлено, що спростовується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що відомості про юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» - підтверджено, запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням у Єдиному державному реєстрі – відсутній.

Також, висновок податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів є помилковим, оскільки статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судом встановлено, що укладені позивачем договори, що мали бути предметом дослідження податкового органу, не визнавалися недійсними в судовому порядку.

При цьому, висновки зроблені податковим органом в акті перевірки не можуть відповідати дійсності, враховуючи, що державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не досліджувались документи товариства з обмеженою відповідальністю«ЗЕВС-БУД».

Що стосується висновків акту про виявлені порушення норм податкового законодавства, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення в рамках проведення зустрічних звірок контролю над дотриманням податкового законодавства, оскільки функції з контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено, на органи державної податкової служби, реалізується шляхом проведення перевірок у випадках і в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов’язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов’язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об’єкта оподаткування, податковий орган повинен прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб’єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив.

За таких обставини, суд вважає неправомірними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при проведенні зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД», в результаті якої складено акт від 27 червня 2014 року № 1802/26-55-22-08/38907365.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом здійснено коригування показників податкової звітності позивача в електронних базах даних податкових органів на підставі акту від 27 червня 2014 року, а саме в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Судом першої інстанції досліджені первинні документи товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД», які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу – підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведених нормативних актів вбачається, що обов’язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов’язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов’язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, і повинні їм відповідати.

Відповідно до пункту 7.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, при отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС – ініціатор, у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб’єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Пунктом 75.1. Податкового кодексу України, визначено що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу наведених норм випливає, що підставою для коригування податкових зобов’язань, податкового кредиту та бюджетного відшкодування може бути лише податкове повідомлення-рішення, складене на підставі акту, і саме податкове повідомлення рішення є актом індивідуальної дії, який встановлює обов’язки для платника податків.

Отже, в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов’язань позивача на підставі акту від 27 червня 2014 року, без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов’язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії, які полягають у коригуванні в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», показників податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість позивача в розрізі контрагентів на підставі акту звірки від 27 червня 2014 року, вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений законодавством України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві слід визнати протиправними, зобов’язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов’язань і податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД» по взаємовідносинам з контрагентами за травень 2014 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-БУД».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим