Постанова № 43764295, 22.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 910/17440/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Обласного комунального виробничого

підприємства теплового господарства

"Миргородтеплоенерго"

на рішення господарського суду міста Києва

від 20.10.2014 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 14.01.2015 року

у справі № 910/17440/14

господарського суду міста Києва

за позовом Обласного комунального виробничого

підприємства теплового господарства

"Миргородтеплоенерго"

до Публічного акціонерного товариства

"Терра Банк"

про зобов'язання виконати умови договору

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Миргородтеплоенерго", внаслідок неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" умов договору банківського рахунку № 25/РКО/14/04-54 від 02.04.2014 року щодо обслуговування банківського рахунку та перерахування коштів, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання ПАТ "Терра Банк" виконати умови вказаного договору та здійснити перерахування з рахунку Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" № 26009301119469, що відкритий у ПАТ "Терра Банк", МФО 280501 грошових коштів у наступних розмірах:

- 1 030 000 грн. на рахунок Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" №26000000970038, відкритий у філії "Потлавське головне регіональне управління" ПАТ комерційного банку "Приватбанк", МФО 331401, з призначенням платежу "поповнення власного рахунку власними коштами згідно договору 243471 від 31.01.2014 без ПДВ", згідно платіжного доручення № 22 від 05.08.2014;

- 20 000 грн. до місцевого бюджету міста Миргород на рахунок №33216811700012 ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку 831019, з призначенням платежу "*;101;25682207, податок на землю за липень 2014 року", згідно платіжного доручення № 23 від 06.08.2014 року;

- 700 000 грн. на користь Миргородської ОДПІ на рахунок 37198201001605 ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку 831019, з призначенням платежу "*;71010000;25682207, ЄСВ на оплату праці за липень 2014 року строком виплати 06.08.2014 року готівкою", згідно платіжного доручення № 26 від 06.08.2014 року;

- 250 000 грн. до місцевого бюджету міста Миргород на рахунок №33216811700012 ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку 831019, з призначенням платежу "*;101;25682207, податок на доході фіз.осіб за липень 2014 року утриманий з оплати праці в розмірі 15 % строком виплати 06.08.2014 року готівкою", згідно платіжного доручення № 27 від 06.08.2014 року;

- 600 000 грн. до місцевого бюджету міста Миргород на рахунок №33216811700012 ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку 831019, з призначенням платежу "*;101;25682207, податок на додану вартість за липень 2014 року", згідно платіжного доручення № 28 від 06.08.2014 року;

- 300 000 грн. на користь Миргородської ОДПІ на рахунок 37198201001605 ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку 831019, з призначенням платежу "*;71010000;25682207, ЄСВ на оплату праці за липень 2014 року утриманий в розмірі 37,06% строком виплати 06.08.2014 року готівкою", згідно платіжного доручення № 29 від 06.08.2014 року;

- 100 000 грн. до місцевого бюджету міста Миргород на рахунок №33216811700012 ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку 831019, з призначенням платежу "*;101;25682207, податок на доходи фіз.осіб за липень 2014 року утриманий з оплати праці в розмірі 15% строком виплати 06.08.2014 року готівкою", згідно платіжного доручення № 30 від 06.08.2014;

- 1 000 000 грн. на рахунок Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" №26006000001034, відкритий у ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300616, з призначенням платежу "поповнення власного рахунку власними коштами", згідно платіжного доручення № 31 від 06.08.2014 року;

- зобов'язання ПАТ "Терра Банк" виконати умови договору банківського рахунку № 25/РКО/60-08-200614/04-54 від 02.04.2014 року та здійснити перерахування з рахунку Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" № 26004054503048, що відкритий філії "Потлавське головне регіональне управління" ПАТ комерційного банку "Приватбанк", МФО 331401, з призначенням платежу "поповнення власного рахунку власними коштами", згідно платіжного доручення № 32 від 06.08.2014 року;

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року (суддя Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року (судді: Ропій Л.М., Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Миргородтеплоенерго", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові акти місцевого й апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Також статтею 1089 цього ж Кодексу на банк покладено обов"язок, за дорученням платника та його грошових коштів, розміщених на рахунку в банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 02.04.2014 року між сторонами укладено договір банківського рахунка № 25/РКО/14/04-54, згідно якого відповідач відкриває позивачу поточний гривневий рахунок 26009301119469, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, на підставі заяви позивача та наданих ним документів і здійснює розрахунково-касове обслуговування, керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та умовами цього договору.

Згідно п. 2.2 договору розрахунково-касове обслуговування Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" у національній та іноземній валюті здійснюється у межах операційного часу, встановленого ПАТ "Терра Банк", крім вихідних, святкових та неробочих (небанківських) днів; тривалість операційного часу банку встановлюється внутрішніми правилами відповідача; розрахункові документи, що надійшли протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження до відповідача; розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються не пізніше наступного дня або цього ж дня, за наявності технічних можливостей відповідача, з оплатою згідно тарифів.

Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Миргородтеплоенерго" надано ПАТ "Терра Банк" для виконання платіжні доручення: № 22 від 05.08.2014 року, №№ 23, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32 від 06.08.2014 року на загальну суму 5 025 000 грн. та листи №№ 1667, 1669, 1670, 1673, 1674, 1675, 1676, 1677, 1678 про перерахування коштів із реквізитами та сумами.

Згідно довідок банку № 161 від 06.08.2014 року, № 162 від 07.08.2014 року, № 163 від 13.08.2014 року залишок коштів по рахунку позивача №26009301119469 станом на 06.08.2014 року становив 5 342 683,03 грн., станом на 07.08.2014 року - 5 342 663,03 грн., станом на 13.08.2014 року - 5287655,03 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням ПАТ "Терра Банк" умов договору банківського рахунка щодо виконання вищезазначених платіжних доручень, зокрема, неперерахування останнім грошових коштів Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, обгрунтовано вказав про відсутність обов"язку ПАТ "Терра Банк" виконувати умови вищезазначеного договору банківського рахунка з посиланням на п. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з запровадженням у останнього тимчасової адміністрації.

При цьому, судами першої й апеляційної інстанцій також встановлено, що постановою правління Національного банку України від 21.08.2014 року №518 ПАТ "Терра Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 72 від 21.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ "Терра Банк" строком на три місяці з 22.08.2014 року по 22.11.2014 року.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 148 від 21.08.2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Терра Банк" призначено Ірклієнка Ю.П.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 цього ж Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

У касаційній скарзі скаржник стверджує про те, що вимоги до відповідача не є майновими, а позивач, відповідно, не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку, позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, у спірних правовідносинах виконання платіжних доручень банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній на час виникнення спору.

Відтак, суди першої й апеляційної інстанцій, встановивши факт запровадження у ПАТ "Терра Банк" тимчасової адміністрації внаслідок віднесення його до неплатоспроможних, правильно застосували положення ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, та дійшли вірного висновку про відсутність обставин, за яких відповідач зобов"язаний виконати договірні зобов"язання за договором банківського рахунку № 25/РКО/14/04-54 від 02.04.2014 року.

Доводи касаційної скарги про те, що у відносинах за договором банківського рахунка клієнт не є грошовим кредитором банку спростовуються тим, що визначення поняття кредитора встановлено ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія якого, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не поширюється на банки, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року у справі № 910/17440/14 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко