Постанова № 43763859, 20.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа№ 911/110/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Коршун Н.М.

Дикунської С.Я.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Вереніченко О.П. (довіреність №12-11 від 15.01.2015 р.)

від відповідача - Слівінський В.А. (довіреність №73 від 20.04.2015 р.), Кошман В.О. (довіреність №83 від 20.05.2014 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2015 р.

у справі №911/110/15 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро»

до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київсільелектро» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання недійсним рішення засідання комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №0092 від 24.12.2014 р.

16.02.2015 р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просив суд визнати недійсним рішення засідання комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №0092 від 24.12.2014 р. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2015 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення засідання комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №0092 від 24.12.2014 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом всіх обставин справи у їх сукупності.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Київсільелектро» (споживач) та Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №0022, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснює інші платежі за умовами договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж.

За змістом п. 3.1.5 договору сторони погодили, що постачальник має право доступу до належних позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку.

Згідно п. 4.2.3. договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

23.12.2013 р. представниками відповідача була проведена перевірка, під час якої при здійсненні технічного огляду обладнання позивача, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Березань, ТП 215 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, яке полягало в тому, що споживач самовільно підключив до електромережі свої струмоприймачі поза розрахунковими засобами обліку, внаслідок чого електроенергія, що споживалась, не обліковувалась.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт про порушення №К026518 від 23.12.2013 р.

24.12.2014 р. відбулось засідання комісії по розгляду акта № К 026518. Відповідно до рішення комісії оформленого протоколом № 0092 від 24.12.2014 р., позивачу зроблений розрахунок не облікованої енергії на суму 35636,38 грн. по акту на підставі п. 2.1.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а саме: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Позивач, не погоджуючись з висновками перевіряючих та нарахованими збитками, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 0092 від 24.12.2014 р., відповідно до якого за актом № К 026518 було нараховано 35636,38 грн. збитків за період з 29.10.2013 р. по 23.12.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем при складанні акта про порушення та при прийнятті рішення за результатами розгляду даного акта були порушені вимоги Правил користування електричною енергією, а саме: перевірка, за результатами якої складено акт про порушення, проводилась за відсутності уповноваженого представника ТОВ «Київсільелектро», відповідач вчасно не повідомив позивача про дату та час проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, а сам акт про порушення містить виправлення.

Також, позивач зазначає, що при нарахуванні вартості не облікованої електроенергії, відповідачем безпідставно застосовано договірну потужність, а не потужність струмоприймачів, наявних у позивача на час складання акта про порушення.

Вищевказані обставини, на думку позивача, є підставою для визнання недійсним рішення засідання комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією оформлене протоколом №0092 від 24.12.2014 р.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. №28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. №910), з подальшими змінами, в редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спірних відносин (далі - Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562 (далі - Методика).

Позивач зазначає, що перевірка проводилась за відсутності уповноваженого представника ТОВ «Київсільелектро», а Тищенко Ольга, яка зазначена в акті про порушення як уповноважена особа позивача, до переліку осіб, уповноважених здійснювати представницькі функції від імені ТОВ «Київсільелектро» не входить, не є відповідальною особою за електрогосподарство товариства та не перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Київсільелектро».

Відповідач стверджував, що в телефонній розмові представник ТОВ «Київсільелектро» повідомив про те, що при огляді об'єкту буде присутня уповноважена ним Тищенко Ольга, яка є працівницею фірми «Валтін», що орендує частину території ТОВ «Київсільелектро».

Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні доручення, правочини, щодо уповноваження Тищенко О. на вчинення будь-яких дій від імені ТОВ «Київсільелектро».

Як вбачається з довідки № 12-27 від 09.02.2015 р., Ольга Тищенко не перебуває та не перебувала в трудових відносинах з позивачем, а також фірма «Валтін» не орендує майно позивача за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 32.

Зазначені твердження позивача відповідач належними доказами не спростував.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висноком суду першої інстанції, що акт про порушення від 23.12.2013 р. № К 026518 від імені ТОВ «Київсільелектро» не підписано уповноваженою особою.

Таким чином, перевірка здійснена відповідачем у відсутності уповноваженого представника позивача, що є порушенням п. 6.41 ПКЕЕ, та порушенням права споживача на участь у проведенні перевірки дотримання законодавства у сфері енергопостачання.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог п. 6.42 ПКЕЕ були недотримані строки повідомлення позивача про засідання комісії з розгляду акта про порушення.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

В якості доказу повідомлення позивача про дату проведення засідання комісії, відповідач посилається на лист № 06/280/8412 від 18.12.2014 р.

Як вбачається з даного листа, позивач про засідання комісії був повідомлений лише 22.12.2014 р. о 10-30, про що свідчить особистий підпис директора позивача - Іванчука В.І.

З огляду на вказані обставини, відповідач порушив вимоги п.6.42 ПКЕЕ щодо своєчасного повідомлення позивача про дату та час проведення засідання комісії.

Щодо тверджень позивача про те, що в акті про порушення є виправлення та дописки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.6 Методики, в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Пунктом 4.7 Методики передбачено, що в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Зазначене кореспондується також з п. 2.3. Інструкції по складанню і обліку актів порушень та обчислення обсягу недоврахованої електроенергії, відповідно до якої акт заповнюється ручкою без виправлень і підчисток. В усіх незаповнених рядках і таблицях акта ставиться риска або знак Z. У випадку неправильного запису або зробленої помилки в 2-х примірниках акта неправильний запис акуратно закреслюється, поряд робиться правильний запис, дата і підпис особи, яка склала акт.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та критично оцінює заперечення відповідача про те, що іржа на корпусі силового трансформатора утруднила визначення номера ТП, а представники ПАТ «Київобленерго», які приймали участь у перевірці, не були обізнані та не мали можливості встановити хто є власником трансформатора, з огляду на наступне.

Як вбачається з акта від 23.12.2013 р. № К 026518, в графі «характеристика об'єкта» зазначено ПАТ «Київсільелектро», а у проведенні перевірки та складанні акту приймали участь: Слівінський В.А. - заступник начальника відділу служби технічного аудиту та Волошин М.Г. - майстер бригади по ремонту трансформаторних підстанцій Баришівського РП ПАТ «Київобленерго» які, відповідно до своїх посадових обов'язків, мали бути обізнані про найменування електрогосподарства споживачів, оскільки таке найменування вказано, зокрема й в акті розмежування балансової вартості електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін № 1 від 17.09.2013 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно була застосована договірна потужність струмоприймачів замість потужності струмоприймачів, наявних у позивача на час перевірки, враховуючи приписи п. 2.5 Методики.

Відповідач мав право визначати потужність відповідно до дозволеної потужності для даної точки обліку, яка зазначена в договорі, у випадку ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність (п.2.5 Методики).

В той же час, в акті №К026518 про порушення відсутні будь-які дані, які свідчать про такі дії позивача, тому при донарахуванні вартості спожитої електроенергії було безпідставно застосовано договірну потужність, а не потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів, що є порушенням Методики.

Згідно п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Таким чином, підставою для застосування до споживача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії є факт вчинення споживачем правопорушення в сфері електроенергетики, яке зафіксоване належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що акт про порушення від 23.12.2013 р. № К 026518 не може вважатись належним і допустимим доказом по справі. Таким чином, рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії, оформлене протоколом від 24.12.2014 р., є неправомірним.

Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Частиною 2 ст. 237 ГК України визначено, що порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання недійсним рішення комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією оформлене протоколом № 0092 від 24.12.2014 р., підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування всіх обставин справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 16.03.2015 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 16.03.2015 р. у справі №911/110/15 залишити без змін.

Справу №911/110/15 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Н.М. Коршун

С.Я. Дикунська