Ухвала суду № 43760797, 21.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3006/14

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ленінського районного відділу у м. Миколаєві управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного відділу у м. Миколаєві управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінського районного відділу у м. Миколаєві управління Державної міграційної служби (далі - УДМС) України в Миколаївській області та з урахуванням уточнень до позовних вимог просив зобов'язати видати йому паспорт громадянина України оформлений українською мовою в обмін на паспорт громадянина України оформлений українською та російською мовами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд зобов'язав Ленінський районний відділ у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України оформлений українською мовою в обмін на паспорт громадянина України оформлений українською та російською мовами.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Ленінського районного відділу у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в січні 2013 року звернувся до відповідача з заявою про видачу паспорта громадянина України українською та німецькою мовами або тільки українською мовою.

09 січня 2013 року заявнику було відмовлено, та 12 березня 2013 року Ленінським районним відділом у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області видано ОСОБА_1 паспорт громадянина України НОМЕР_1, виконаний українською та російською мовами.

20 серпня 2014 року ОСОБА_1 знову звернувся з заявою до Ленінського районного відділу у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області в якій просив видати йому паспорт виконаний українською або українською й німецькою мовами. Управління, 23 серпня 2014 року направило ОСОБА_1 відповідь якою відмовило йому у виборі регіональної мови або мови меншин України, що стало підставою звернення до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України. Зразок та порядок видачі паспорта громадянина України визначається положенням про паспорт громадянина України, яке затверджується Верховною Радою України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ).

Відповідно до п. 1, 2 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 8 Положення № 2503-ХІІ термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Також, пунктом 16 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що обмін паспорта проводиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Судом першої інстанції було встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у ОСОБА_1 паспорт громадянина України є пошкодженим та не придатним до користування.

Як вбачається із листа Ленінського районного відділу у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області від 23.08.2014 року №2\2-3640 позивачу відмовлено у видачі паспорта громадянина України лише українською мовою з підстав, передбачених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320 "Про порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2014 за № 1089/21401 (далі - Порядок № 320).

Як зазначено у п. 1.1 Порядку № 320, цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

Згідно з п. 2.2.2 Порядку № 320 на другій сторінці паспорта громадянина України у перші три рядки вносяться дані в називному відмінку про прізвище, ім'я та по - батькові громадянина російською мовою, у четвертий та п'ятий рядки - дані про дату та місце народження російською мовою, у шостому рядку зазначається стать особи українською та російською мовами, у рядках "ким виданий паспорт" записи про орган, що видав паспорт, робляться українською та російською мовами.

Водночас, пунктом 4 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що мови паспорта визначаються частиною першою статті 13 Закону України "Про засади державної мовної політики". Запис прізвища та імені (по батькові) виконується згідно з статтею 28 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Так, статею 13 Закону України "Про засади державної мовної політики" визначено, що паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України.

За приписами статті 28 Закону України "Про засади державної мовної політики" імена громадян України подаються державною мовою відповідно до українського правопису. Регіональними та іншими мовами імена громадян України подаються відповідно до встановлених нормативів.

Кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. При використанні цього права запис прізвища та імені (по батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина.

Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється із попереднім схваленням власника.

Частиною першою статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що усі відомості про власника паспорта вносяться до нього державною мовою і поруч, за вибором громадянина, виконуються однією з регіональних мов або мов меншин України. Тобто, відомості у паспорті виконуються українською мовою обов'язково, іншою мовою - за вибором власника паспорта.

Пунктом 3 розділу Х Закону України "Про засади державної мовної політики" встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому, враховуючи все наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Ленінського районного відділу у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області з підстав застосування Порядку № 320 в частині зазначення відомостей про власника паспорта російською мовою не за його вибором суперечить Закону України "Про засади державної мовної політики".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку та правомірно зобов'язав відповідача видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України українською мовою.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінського районного відділу у м. Миколаєві управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова