Постанова № 43759799, 22.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2015 року № 826/4882/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного правління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо внесення змін (коригування) до АІС «Податковий блок» до підсистеми «Аналітична система» щодо коригування суми податкового кредиту по платнику податків НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» на підставі акту від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509; зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» до підсистеми «Аналітична система» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що були відкориговані на підставі акту від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом в порушення норм Податкового кодексу на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509 проведено коригування суми податкового кредиту по платнику податків НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» в АІС «Податковий блок» на підставі вказаного акту, за відсутності податкового повідомлення-рішення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу дільність, не пов'язану із створенням юридичної особи від 24.12.1997 по взаємовідносинам з ТОВ «Київ лік від петролеум» за квітень, червень 2014 року, за результатом якої складено акт від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 11 150 450,58 грн. та завищення суми податкового зобов'язання за червень 2014 року по взаємовідносинам з ПАТ «Укрнафта».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 71, 72, 74 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань

для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

На час звернення позивача до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 (далі - Методичні рекомендації №165).

Згідно з пунктом 1.1 Методичних рекомендацій №165, вони були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Згідно приписів п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 179.5 ст. 179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 Податкового кодексу України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14 Податкового кодексу України)

Отже, податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Суд звертає увагу, що визнання податковим органом недійсним задекларованого податкового кредиту чи податкових зобов'язань як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства чинним законодавством не передбачені.

Оскільки, за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, відповідачем безпідставно відкориговано на підставі акту перевірки показники податкової звітності, а саме: податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» за квітень та червень 2014 року.

Крім того, судом враховано, що позивачем належними доказами, а саме копіями: договорів купівлі-продажу від 01.04.2014 з додатковими угодами, актів прийому-передачі, податкових накладних, сертифікатів відповідності, спростовано висновок податкового органу про порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також, з акту перевірки вбачається, що податковим органом обґрунтовано порушення позивачем норм податного законодавства висновками акту Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві від 10.06.2014 №1609/26-55-22-08/38544588, яким встановлено, що ТОВ «Київ Лік від Петролеум» не підтверджено податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2014 року, а також не підтверджено податковий кредит з ПДВ за квітень 2014 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана інформація не може бути підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства на підставі конституційного принципу презумпції невинуватості передбаченого ст. 62 Конституції України.

Інших доказів, які б свідчили про відсутність здійснення господарської діяльності контрагентом позивача відповідачем не наданий, а тому суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу здійснені на підставі інформації не підтвердженої належними доказами.

Надані суду докази дають підстави для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з вказаним в акті перевірки контрагентами не є сумнівними, відповідають дійсному економічному змісту.

З урахуванням викладеного, оскільки висновки акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, та, оскільки в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно узгоджені показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також з огляду на необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства викладених в акті перевірки, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 122, 160-165, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо внесення змін (коригування) до АІС «Податковий блок» до підсистеми «Аналітична система» щодо коригування суми податкового кредиту по платнику податків НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» на підставі акту від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509;

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити в АІС «Податковий блок» до підсистеми «Аналітична система» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що були відкориговані на підставі акту від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/40373950.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда