Ухвала суду № 43759658, 12.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

12 березня 2015 року м. Київ № 826/9485/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про

стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва винесено від 14.08.2014 року адміністративний позов ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» податковий борг на загальну суму 3 497 635,51 грн., з них: з податку за землю у розмірі 2 251 004,51 грн.; з податку на додану вартість у розмірі 1 246 631,00 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт».

ПАТ «Київський річковий порт» через канцелярію подано заяву про розстрочення виконання постанови суду з лютого 2015 року по січень 2018 року (на 36 місяців). Заява мотивована неможливістю погашення суми заборгованості, визначеної судовим рішенням оскільки підприємство протягом 2014 року погашає суму заборгованості перед державою, контрагентами – суб’єктами господарської діяльності і трудовим колективом, що підтверджується даними балансу (звіту про фінансовий стан) та звітом про фінансові результати (звіту про сукупний дохід). При цьому позивач є соціально значимим та багато профільним підприємством, яке добросовісно виконує покладений на нього судовим рішенням обов’язок по сплаті заборгованості у визначені графіком періоди.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Згідно частини 2 статті 263 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви про розстрочення виконання постанови суду, надавши для приєднання до матеріалів справи письмово викладені доводи на обґрунтування своєї позиції та просив відмовити у задоволенні заяви, зазначивши при цьому, що невиконання відповідачем своїх обов’язків по сплаті податків призводить до не наповнення державного бюджету і негативно відображається на економічній ситуації в країні. Одночасно представник позивача наголосив на тому, що у підприємства наявне майно, за рахунок якого може бути погашено податковий борг.

При вирішенні заяви відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження – із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З системного аналізу наведеної норми вбачається, що розстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов’язком суду, а відповідне рішення приймається суддею на основі закону та власних переконань.

Таким чином, для відстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

При цьому, при вирішення питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Слід зазначити, що представником позивача в судовому засіданні повідомлено про перебування у податковій заставі майна підприємства, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Таким чином, відповідач не навів переконливих доводів на обґрунтування неможливості погашення податкового боргу та не надав доказів на підтвердження відсутності коштів або інших активів, достатніх для погашення заборгованості. При цьому, надані відповідачем документи не можуть розглядатися як належні докази, що свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення.

З огляду на зазначене суд визнає наведені відповідачем у заяві обставини не доведеними, а вимогу про відстрочення виконання судового рішення таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст.263, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2013 року по справі №826/9485/14 відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська