Постанова № 43759026, 21.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року м. Львів № 813/1236/15

14 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Водолазський Д.Д.;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Львівський міський центр зайнятості (далі - Львівський МЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) про стягнення коштів в сумі 519,68 грн. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 29.07.2014 року перебував на обліку у Львівському МЦЗ, отримував матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю. Виплата допомоги по безробіттю була проведена з 03.11.2014 року по 18.11.2014 року (включно), однак, 09.10.2014 року згідно наказу №101-К від 09.10.2014 року працевлаштований на посаду агента торговельного, про що не повідомив центр зайнятості. В результаті, з 03.11.2014 року по 18.11.2014 року (включно) відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю у сумі 519,68 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заперечень та заяв про розгляд справи без участі на адресу суду не надходило. За таких обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі його заяви від 29.07.2014 року було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. Згідно розрахунку позовних вимог Львівського МЦЗ, сума виплаченого матеріального забезпечення безробітному ОСОБА_2 за період з 03.11.2014 року по 18.11.2014 року (включно) становить 519,68 грн.

26.09.2014 року спеціалістом служби зайнятості видано направлення №13501409260013001 на працевлаштування ОСОБА_2 у ТОВ ТДК «Вест».

Скерування на працевлаштування ОСОБА_2 повернуто 27.11.2014 р., згідно якого останній працевлаштований на посаду агента торговельного з 09.10.2014 року згідно наказу №101-К.

Львівський МЦЗ надіслав ОСОБА_2 претензію щодо відшкодування коштів у сумі 519,68 грн. №13/144 від 15.01.2015 року про необхідність повернення безпідставно отриманого матеріального забезпечення у зв'язку з безробіттям. Втім, ОСОБА_2 зазначену вимогу позивача не виконав і у зв'язку з цим останній звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон України №5067-VI), зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №5067-VI, зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон України №1533-III) встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 36 вищезазначеного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно ч. 1 ст. 34 Закону України №1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України №1533-III від 02.03.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного.

Таким чином, будучи зайнятою особою з 09.10.2014 року, ОСОБА_2 не міг перебувати на обліку у центрі зайнятості як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.

Підпунктом 14 пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (далі - Порядок №307) визначено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 519,68 грн. не погашена, позовні вимоги Львівського МЦЗ є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 112,122, 128, 136, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 68 коп. на р/р 37170001000584 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25555035.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.