Постанова № 43758890, 23.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року 810/714/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фастів-Автотранс" до Фастівського відділення Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

20 лютого 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Фастів-Автотранс" (далі - ТОВ "Фастів-Автотранс") з позовом до Фастівського відділення Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2015 р. № 000461502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно застосував до позивача штраф за несвоєчасну сплату частини грошового зобов"язання - земельного податку за вересень 2014 р. Стверджує, що позивачем його було вчасно сплачено та у повному обсязі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Крім того, зазначив, що у графі 5 (вересень-грудень) податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 р. від 28 січня 2014 р. ним помилково було зазначено щомісячний земельний податок у сумі 664 349 грн 46 коп. замість, податку, який підлягав сплаті у сумі 2769 грн 16 коп.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що позивачем не було сплачено у повному обсязі податок, самостійно зазначений у податковій декларації з плати за землю за 2014 р., а саме, у вересні 2014 р. не сплачено 655 960 грн 80 коп., а тому відповідачем правомірно було застосовано до позивача штраф у розмірі 10% від несплаченої суми (а.с. 110).

22 квітня 2015 р. представниками сторін було подано до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 120-121).

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

18 лютого 2005 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 099769 (а.с. 64).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; вантажний автомобільний транспорт; допоміжне обслуговування наземного транспорту (а.с. 10).

16 січня 2015 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності, за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 40/1502/33258082 (далі - акт перевірки № 40/1502/33258082) (а.с. 9).

У названому акті перевірки зазначено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеної суми грошового зобов"язання - земельного податку, а саме, з затримкою в 1 день сплачено земельний податок за вересень 2014 р. у сумі 655 960 грн 80 коп. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена ст. 126 ПК України (а.с. 9).

16 січня 2015 р. відповідачем на підставі акта перевірки № 40/1502/33258082 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000461502, яким нараховано штраф у сумі 65 596 грн 08 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000461502) (а.с. 8).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як убачається з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наявні матеріали справи свідчать, що позивачу під розміщення та експлуатацію будівель і споруд автомобільного транспорту передано земельну ділянку орієнтовною площею 2,3991 га згідно рішення Фастівської міської ради від 9 лютого 2012 р. № 20/36-ХХІІ-VІ (а.с. 116).

Нормативна грошова оцінка названої земельної ділянки складає 3 322 993 грн 41 коп., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28 січня 2013 р. № 770 (а.с.117).

28 січня 2014 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 р. (далі - декларація за 2014 р.) (а.с. 23-25).

З урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28 січня 2013 р. № 770, позивачем у декларації було самостійно визначено загальну суму земельного податку на 2014 р. - 33 229 грн 93 коп. (а.с. 17).

Крім того, у графі 5 цієї декларації річну суму земельного податку було розділено на 12 місяців. Зокрема, з січня по серпень 2014 р. сума земельного податку складала - 2769 грн 16 коп. щомісяця, а у період з вересня по грудень 2014 р. - 664 349 грн 46 коп. щомісяця (а.с. 17).

16 вересня 2014 р. позивачем самостійно було сплачено 3000 грн 00 коп. земельного податку за вересень 2014 р., що підтверджується платіжним дорученням № 201, завіреним печаткою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (а.с. 102).

31 жовтня 2014 р. позивачем було подано до відповідача уточнюючу податкову декларацію за 2014 р., де уточнено щомісячну суму земельного податку за період з 1 вересня по 31 грудня 2014 р.

Зокрема, у графі 5 цієї декларації було виправлено помилку - зазначено правильну суму щомісячного земельного податку - 2769 грн 16 коп. (а.с. 16-19).

Наведене свідчить, що у декларації від 28 січня 2014 р. помилково було зазначено суму земельного податку за вересень - 664 349 грн 46 коп., тоді як за законом цей податок підлягав сплаті в сумі 2769 грн 16 коп. щомісяця.

Водночас, сума, на яку позивачем помилково було збільшено щомісячний земельний податок за вересень 2014 р., 655 960 грн 80 коп., не підлягала сплаті, оскільки вона в 236 раз перевищувала суму податку, визначеному згідно з чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем було своєчасно та в повному обсязі сплачено суму земельного податку за вересень 2014 р. в сумі 3000 грн 00 коп. (замість 2769 грн 16 коп.).

Крім того, при вирішенні справи судом враховано, що на дату проведення камеральної перевірки у розпорядженні відповідача були:

- податкова декларація за 2014 р. від 28 січня 2014 р. (а.с. 23-28);

- уточнююча податкова декларація за 2014 р. від 31 жовтня 2014 р. (а.с. 15-18);

- копія платіжного доручення № 201, згідно з яким відповідачем 16 вересня 2014 р. було сплачено земельний податок за вересень 2014 р. в сумі 3000 грн 00 коп. (а.с. 102).

Отже, відповідачу було відомо про уточнення суми податку та про його своєчасну сплату.

При вирішенні справи судом також враховано, що несплата помилково визначеної суми земельного податку за вересень 2014 р. не завдала збитків Державному бюджету України.

За наведених обставин суд вважає протиправним нарахування відповідачем штрафу за, ніби-то, несплачений позивачем земельний податок за вересень 2014 р. в сумі 655 960 грн 80 коп.

Як убачається з п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України грунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

Наведене свідчить, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000461502 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на те, що штрафні санкції в розмірі 10% від суми своєчасно несплаченого земельного податку були нараховані у зв"язку з тим, що сплата цього податку була здійснена не 30, а 31 жовтня 2014 р., тобто з затримкою на 1 день за таких підстав.

31 жовтня 2014 р. позивачем сплата земельного податку не здійснювалася, а лише було подано до відповідача уточнюючу податкову декларацію за 2014 р. (а.с. 15-18).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Фастівського відділення Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16 січня 2015 р. № 0000461502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фастів-Автотранс" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн 92 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.