Постанова № 43758664, 21.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року (об 11 год. 30 хв.) Справа № 808/1470/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Енергодарська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22 200,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який виник внаслідок донарахування контролюючим органом штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням за результатом перевірки, а також самостійного визначення суму податкового зобов'язання за розрахунком податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 161,26 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22 200,11 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 14.04.2015 надав до суду клопотання (вх. № 15520) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

29.04.2014 ОСОБА_1 до контролюючого органу подано декларацію №1400002944 про майновий стан і доходи за 2013 рік, відповідно до якої задекларовано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28 538,85 грн. (код рядка 13.01).

Посадовими особами Енергодарська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності - декларації про майновий стан і доходи, за результатами якої складено відповідний акт від 25.11.2014 №584/1700/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем п.179.7 ст.179 ПК України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Вказаний Акт вручений відповідачу під підпис.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.11.2014 №0010911700, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 500,00 грн. Указане рішення вручено відповідачу особисто 27.11.2014, про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаного рішення.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 161,26 грн.

Згідно облікових карток платника (з урахуванням часткової сплати у розмірі 7 000,00 грн.) у відповідача наявний борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22 200,11 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 03.09.2014 відповідачу поштою була направлена податкова вимога від 03.09.2014 № 303-25 на суму 23 575,84 грн., яка повернулось на адресу позивача із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

У зв'язку з несплатою відповідачем вищевказаної суми узгодженої податкової заборгованості у добровільному порядку Енергодарська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою встановлено ст.179 ПК України.

Згідно із п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем задекларовано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, проте самостійно визначене податкове зобов'язання відповідачем у повному обсязі не було сплачено в установлені законодавством строки.

Як встановлено пп. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 120 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено термін сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, що встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 25.11.2014 №584/1700/НОМЕР_1.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (п.57.3 ст.57 ПК України).

При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, за результатом перевірки та з урахуванням виявленого порушення відповідачу нараховано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб. Податкове повідомлення-рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржувалось, а отже є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб відповідачу нарахована пеня у розмірі 161,26 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи судом встановлено, що 03.09.2014 відповідачу поштою була направлена податкова вимога від 03.09.2014 № 303-25 на суму 23 575,84 грн., яка повернулось на адресу позивача із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 87.11 ст.87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За змістом п.п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларуванн, у розмірі 22 200,11 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 22 200,11 грн. (двадцять дві тисячі двісті гривень 11 копійок) на р/р 33110341700015, код бюджетної класифікації 11010500, код отримувача 37942215, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак