Рішення № 43754805, 22.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №479/1301/14-ц 22.04.2015 22.04.2015 22.04.2015

Провадження №22-ц/784/740/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22 ц/784/740/15

Категорія 27 Головуючий у 1-й інстанції: Микитей Л.Л.

Доповідач апеляційної інстанції: Буренкова К.О.

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Локтіонової О.В.,

із секретарем судового засідання: Шпонарською О.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

на рішення Кривоозерського районного суду від 16 січня 2015 року у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Банк зазначав, що 29 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є Банк) та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого Банк надав останньому кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту в розмірі 3000 грн. зі сплатою за користування кредитом 24 % на рік.

Внаслідок невиконання відповідачем цих зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої станом на 13 жовтня 2014 року складав 24039 грн. 55 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2495 грн. 43 коп.; заборгованість за відсотками - 11523 грн. 19 коп.; заборгованість по комісії - 8400 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 1120 грн. 93 коп.

Посилаючись на наведені обставини, Банк просив стягнути на його користь із відповідача 24039 грн. 55 коп. заборгованості за кредитом.

Рішенням Кривоозерського районного суду від 16 січня 2015 року позов Банку задоволено частково.

Постановлено стягнути із відповідача на користь Банку 15639 грн. 55 коп. заборгованості за кредитним договором, в тому числі: за основним кредитом - 2495 грн. 43 коп.; за відсотками - 11523 грн. 19 коп.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 1120 грн. 93 коп. та 243 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

В частині вимог про стягнення заборгованості за комісією відмовлено.

В апеляційній скарзі Банк просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні штрафів, пені та комісії і задовольнити його позов у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду в цій частині суперечать умовам договору та положенням цивільного права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відмовляючи Банку у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за комісією, суд першої інстанції виходив з того, що в кредитному договорі невизначено перелік, розмір і база розрахунку цього платежу, а крім цього, стягнення заборгованості за комісією є порушенням принципу рівності сторін даного договору, оскільки вона є непомірною для відповідача, який є безробітним, має чотирьох неповнолітніх дітей, і джерелом невиправданих прибутків для Банку.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна, виходячи із наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 29 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір шляхом оформлення заяви, відповідно до якого Банк надав останньому кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту в розмірі 3000 грн., зі сплатою за користування кредитом 24 % на рік, сплатою щомісячної комісії в розмірі 3,5% за розрахункове обслуговування кредиту. В заяві відповідач зазначив, що згоден із тим, що його заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

29 грудня 2007 року ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку НОМЕР_1.

Із наданої Банком довідки від 29 грудня 2007 року про стандартні умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка підписана ОСОБА_2, видно, що згідно умов кредитування кредит «Cash - кредит» надано відповідачу строком на 12 місяців; сума кредиту становить від 300 до 5000 грн.; процентна ставка за кредитом (річна), яка нараховується на залишок суми кредиту визначена у 24%, а щомісячна комісія за розрахункове обслуговування - у 3,5%, яка нараховується на загальну суму кредиту.

Із матеріалів справи видно, що строк дії картки закінчився 30 грудня 2008 року, а останній платіж ОСОБА_2 внесено у лютому 2008 року.

Згідно розрахунку Банку заборгованість ОСОБА_2 за кредитом станом на 13 жовтня 2014 року складала 24039 грн. 55 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2495 грн. 43 коп.; заборгованість за відсотками - 11523 грн. 19 коп.; заборгованість за комісією - 8400 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 1120 грн. 93 коп.

Розмір заборгованості за комісією Банком визначена із загальної суми кредиту у 3000 грн., а тому її щомісячний розмір склав 105 (3000 грн. х 3,5%) грн. За період з грудня 2007 року по 13 жовтня 2014 року заборгованість за комісією склала 8400 грн., яку відповідач не оспорював.

Справа розглянута судом першої інстанції за участі відповідача. Проте ні з письмовою заявою, ні з усною заявою в засіданні суду про застосування позовної давності, як це передбачено ч.4 ст. 267 ЦК України, він не звертався.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги Банку по стягнення із відповідача заборгованості по сплаті щомісячної комісії є обґрунтованими, оскільки передбачені умовами кредитного договору.

Ухвалюючи рішення в цій частині, суд не повно з'ясував фактичні обставини справи щодо права Банку нараховувати вказану комісію та обов'язку відповідача її сплачувати, умови договору та вимоги цивільного права, яким врегульовані спірні правовідносини, а тому прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості за комісією. Наведене відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалення в цій частині нового рішення, яким слід стягнути на користь Банку із ОСОБА_2 8400 грн. заборгованості за комісією.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні штрафу не підлягають задоволенню, оскільки спростовуються змістом рішення суду першої інстанції, із якого вбачається, що на користь Банку із відповідача стягнуто штраф в розмірі 500 грн.(фіксована частина) і 1120 грн. 93 коп. (процентна складова).

Безпідставними є також аргументи апеляційної скарги стосовно того, що суд помилково відмовив у стягненні із відповідача пені, оскільки такі вимоги Банком не заявлялись. А тому відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд не вправі був їх вирішувати.

Тому відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь Банку із відповідача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню 40 грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

В частині задоволення позову Банку рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду від 16 січня 2015 року в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення комісії скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 8400 (вісім тисяч чотириста) грн. заборгованості за комісією.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути на користь ПАТ КБ "Приватбанк" з ОСОБА_2 40 ( сорок) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового за подачу апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: