Ухвала суду № 43754083, 21.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/6368/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.

Провадження № 22-ц/778/2078/15 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 21" квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 08.06.2011 року ОСОБА_3 став клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк", ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно якої отримав кредитну картку "Універсальна".

12.02.2013 року ОСОБА_3 було переоформлено кредитну карту на кредитну картку "Gold", відповідно до Тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 16 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку "Gold" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір.

ОСОБА_3 не виконував належним чином умови договору, у зв'язку з чим станом на 30.05.2014 року має заборгованість - 25 650,50 грн., яка складається з наступного: 17622,20 грн. - заборгованість за кредитом; 5580,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 750,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1197,64 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 25 650,50 грн. за кредитним договором № б/в від 12.02.2013 року, судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/в від 12.02.2013 року у сумі 25650,50 грн., судовий збір в сумі 256,51 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2011 року ОСОБА_3 став клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк", ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно якої отримав кредитну картку "Універсальна".

Відповідач, підписуючи 08.06.2011 року заяву, надав свою згоду на те, що вказана заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Пам'яткою клієнта складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Своїм підписом ОСОБА_3 засвідчив, що отримав повну інформацію про умови кредитування (а.с. 6).

12.02.2013 року ОСОБА_3 було переоформлено кредитну картку "Універсальна" на кредитну картку "Gold", відповідно до Тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 16 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку "Gold" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язувався: погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором; у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороду банку (а.с. 27 зворот.).

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, передбачені умовами договору платежі не вносив.

Із наданого банком розрахунку заборгованість відповідача станом на 30.05.2014 року становить 25 650,50 грн., яка складається з наступного: 17622,20 грн. - заборгованість за кредитом; 5580,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 750,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1197,64 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.5).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору, викладеним в заяві позичальника, Умовам і правилам надання банківських послуг, Тарифам банку, Пам'ятці клієнта, та зроблений на підставі аналізу руху коштів на відкритому позичальнику рахунку.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами вищеназваний розрахунок заборгованості за кредитним договором, а також не надано доказів щодо сплати ним суми заборгованості або існування заборгованості у меншому розмірі.

В апеляційній скарзі єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач зазначає той факт, що суд першої інстанції не повно дослідив матеріали службового розслідування, проведеного банком та не врахував, що кошти в сумі 17542,30 грн. були викрадені з картки відповідача.

Зазначений довід апеляційної скарги колегія суддів вважає неприйнятним з наступних підстав.

Згідно зі ст. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 207, 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, де відображена воля сторін.

Згідно з п.п.2.1.1.8.5, 2.1.1.9.10 Умов та правил надання банківських послуг банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, картку, контрольну інформацію, відправлену в SMS - повідомленні, ПІН-код, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват -24, паролі (нік) MobileBanking або проведені клієнтом операції стане відомою іншим особам в результаті недобросовісного виконання клієнтом умов їх зберігання та використання або прослуховування або перехвату інформації в каналах зв'язку під час використання цих каналів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Статтями 58, 59 ЦПК Українипередбачено поняття належності та допустимості доказів.

За висновком від 19.07.2013 року № ZAKL - 2013/1 - 6816500 проведеного за заявою ОСОБА_3 службового розслідування Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" ПАТ встановлено, що причиною зняття грошових коштів клієнта ОСОБА_3 є неналежні міри щодо зберігання карти №5457092301716191 та належного йому мобільного телефону, без застосування яких неможливо здійснення будь-яких банківських операцій (а.с.93-96).

Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування за зверненням ОСОБА_3 до Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України, за яким до ЄРДР були внесені відомості за 312013080080002580 за ч.1 ст.185 КК України за фактом крадіжки майна-коштів з кредитної карти, яка належить відповідачу, триває, особу, яка здійснила операції по картці не встановлено.

Колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в разі встановлення органом досудового розслідування обставин, які будуть новими для даної цивільної справи, ОСОБА_3 має право на звернення із заявою про перегляд рішення у справі за ново виявленими обставинами. Наявність відкритого за фактом крадіжки майна-коштів з кредитної карти кримінального провадження не є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки станом на момент розгляду справи не встановлена особа, яка має статус підозрюваної у вчиненні злочину та вказана особа до кримінальної відповідальності не притягнута.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

За таких обставин колегія вважає, що ухвалене в справі судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: