Вирок № 43752274, 17.04.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/389/15-к

Провадження № 1-кп/645/214/15

В И Р О К

Іменем України

17 квітня 2015 року м. Харків

Фрунзенський районний суд г. Харкова в складі

головуючого судді : Алфьорової Т.М.

за участі секретаря - Савченко В.Ю.,

прокурора Бондаренка М.А. та захисника ОСОБА_1

за участю обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження №12014220000000992 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, працюючого, не одруженого, із середньо - технічною освітою, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, що мешкає за адресою:АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч.2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 1 листопада 2014 року близько 23:00 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував технічно справним автомобілем «Дєу- нексія», реєстраційний номер НОМЕР_1, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

-п.2.9 - «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», на якому рухався по проїжджій частині Московського проспекту зі сторони вул. Північної у напрямку б-ру Б. Хмельницького у м. Харкові зі швидкістю приблизно 100 км/г.

Під час руху, в районі розташування будинку №269-А по пр-ту Московському, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п. п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно якого:

п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,

п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/г».

втратив контроль над керуємим ним автомобілем «Дєу-нексія», внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини, де скоїв наїзд на перешкоду - дерево.

Внаслідок даної дорожньої-транспортної пригоди постраждала пасажир автомобіля «Дєу-нексія» - ОСОБА_5, якій, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2117-С/14 від 29.11.2014 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у вигляді відкритого перелому кісток носу з забійною раною на рівні середній третини спинки носу, саден правої лобово - скорневої області з крововиливом м'яких покровів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, відкриті переломи кісток склепіння та підстав черепу, крововиливу під м'які оболонки базальних поверхонь обох півкуль головного мозку та мозочка, масивних крововиливів м'язів передній поверхні грудної клітини, прямого перелому грудини на рівні 4-го міжрібер'я, непрямого перелому зовнішньої третини правої ключиці, множинних непрямих переломів правих та лівих ребер задній поверхні грудної клітини з права та зліва, з крововиливами навколишніх м'яких тканин і множинними розривами пристінної плеври, забиття середостіння, множинних подкапсульних розривів печінки, забиття нирок з крововиливами в жирову капсулу та тканину правої нирки, крововиливу тильної поверхні 4- го та 5-го пальців правої кисті, закритого перелому основної фаланги 5-го пальцю правої кисті, двох різаних ран передньої поверхні верхньої третини лівої гомілки та передньо - внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, закритого втиснутого перелому середній третини правого стегна, передньо- заднього перелому між хребтового диску 1-2-го грудних хребців з повним розривом спинного' мозку на рівні 1-2 грудного сегменту, від яких вона загинула на місці пригоди.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 виразилися в тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем, не обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування автомобілем, при яких міг мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, втратив контроль над його керуванням та допустив його виїзд за межі проїжджої частини, що призвело до наїзду на перешкоду - дерево, внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_5 загинула на місці від отриманих тілесних ушкоджень.

Порушення п. п. 12.1 та 12.4 Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, згідно висновку автотехнічної експертизи №1106/14 від 01.12.2014 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.

В судовому засіданні обвинуваченій ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого злочину, як вказано в описовій частині вироку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, суд за згодую учасників судового провадження, в силу ст.349 ч 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, працює, не перебуває на наркологічному і психіатричному обліку, характеризуется позитивно.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК є щире каяття, визнання вини, відшкодування матеріальної шкоди.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 у силу ст. 67 КК України є вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Зі встановлених судом обставин дорожньо-транспортної пригоди, випливає, що порушення правил дорожнього руху носило умисний характер з боку ОСОБА_2, який проігнорував вимоги п.п.2.9.,12.1, п. 12.4 Правил дорожнього руху України, грубо порушив їх та допустив зіткнення з перешкодою, внаслідок якого погибла пасажир ОСОБА_5 Обвинувачений був в стані алкогольного сп'яніння.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, встановлені факти притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України. Так, 27.11.2008р., 01.11.2008р. 13.04.2013 року, 16.05.2013 року, 13.07.2013 року, 08.05.2014року винесені постанови про накладення на ОСОБА_2, адміністративних стягнень за ч. 1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу.

Разом з цим , суд при призначення покарання враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 думку потерпілої, яка не наполягала на призначенні суворої міри покарання та прохала на застосування ст.75 КК України.

Наведені дані, на думку суду не дають підстав вважати можливим виправлення ОСОБА_2, без відбування покарання, яке йому належить призначити відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину та його наслідків, у зв'язку із чим немає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статі, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

Як слідує з ч. 3 ст.128 КПК України , при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені в ст..1167 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, так як внаслідок дії обвинуваченого, настала смерть матері потерпілої і це причинило їй психічні та душевні страждання. Крім цього, обвинувачений позов визнає в повному обсязі.

Ухвалою Київського райсуду від 05.11.2014 року було накладено арешт на автомобіль «Дєу- нексія», реєстраційний номер НОМЕР_1. У зв'язку з тим, що цій автомобіль не належить обвинуваченому, а громадянки ОСОБА_7, тому треба скасувати арешт на це майно.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

У відповідності до вимог ст.ст. 118, 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення транспортно - трасологічної та автотехнічної експертиз.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення воли з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрати - тримання під вартою в СІЗО м. Харкова.

ОСОБА_2 взяти під вартою із зала суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50 000 ( п'ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави за проведення транспортно - трасологічної експертизи № 1008/14 від 12.12.2014 -586,8 грн. та автотехнічної експертизи № 1106/14 від 01.12.2014 - 589,68 ( Держава, код доходів 1- 60300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова ).

Скасувати арешт на автомобіль «Дєу- нексія», реєстраційний номер НОМЕР_1., власник ОСОБА_7, накладений ухвалою Київського райсуду від 05.11.2014 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим в тій же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Т. М. Алфьорова