Ухвала суду № 43751028, 22.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2881/15 Справа № 201/3329/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Трещов В. В. Доповідач - Глущенко Н.Г.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

22 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Осіяна О.М., Деркач Н.М.

за участю секретаря - Ялової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2015 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_4, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2015 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального закону, що тягне за собою беззаперечне скасування ухвали / а. с. 194-195 /.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2015 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишені без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України / а. с. 192 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Постановляючи 13.01.2015 року ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 - суд першої інстанції виходив з того, що позивачі, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, неодноразово не з'явилися в судові засідання, тобто 08.12.2014 року, 24.12.2014 року та 13.01.2015 року, а тому позовні заяви підлягають залишенню без розгляду / а. с. 192 /.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, а також вимогам процесуальному закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України - у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України - суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 20.03.2014 року було відкрито провадження по вищевказаній справі та призначено судове засідання на 10.04.2014 року / а. с. 17 /.

В матеріалах справи на а. с. 20-21 знаходяться супровідні листи про направлення сторонам по справі копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України - судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

В матеріалах справи відсутні докази того, що судом першої інстанції були направлені судові повістки і врученені сторонам та іншим учасникам процесу, зокрема немає доказів їх вручення позивачам (по основному та зустрічному позову) та їх представникам.

Розгляд справи неодноразово було відкладено, зокрема на 05.05.2014 року, 28.05.2014 року, 11.06.2014 року та 16.06.2014 року / а. с. 31,85-87, 100, 113/.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2014 року по справі призначено комплексну будівельно-технічну та автотоварознавчу експертизи /а. с. 152/.

Потім, ухвалою цього ж суду від 06.11.2014 року відновлено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 08.12.2014 року /а. с. 175/.

Згідно довідки секретаря від 08.12.2014 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін на 24.12.2014 року /а. с. 184/, тоді як на а. с. 185 міститься розписка від 08.12.2014 року представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5, щодо його повідомлення про дату та час наступного судового засідання призначеного на 24.12.2014 року.

Потім, 24.12.2014 року секретарем знову було складено довідку про те, що справа не слухалась у зв'язку з неявкою сторін та перенесено розгляд справи на 13.01.2015 року /а. с. 188/, про що того ж дня було повідомлено представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відповідною розпискою /а. с. 189/.

В судове засідання на 13.01.2015 року сторони не з'явилися, а тому в силу п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 було залишено без розгляду /а. с. 192/.

Відповідно до ст.197 ЦПК України - фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами і тільки в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 198 ЦПК України - одночасно з проведенням фіксування судового засідання технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

Отже, оскільки у судові засідання 08.12.2014 року та 24.12.2014 року до суду за викликом з'являвся представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4, про що в матеріалах справи містяться відповідні розписки і що він підтвердив в апеляційній скарзі / а. с. 185, 189, 194-195 /, то суд першої інстанції повинен був проводити фіксування судового засідання технічними засобами і вести журнал судового засідання, що не було зроблено судом в порушення вищезазначених вимог процесуального закону.

Таким чином, представник позивачки ОСОБА_2 з'являвся в судові засідання, але суд їх в порушення норм процесуального права, не проводив. Щодо неявки позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6, то жодних належних доказів щодо направлення судом йому судових повісток та їх вручення - в матеріалах справи не має.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції 13.01.2015 року не було ніяких законних підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 без розгляду, а тому ухвала суду від 13.01.2015 року, як така, що не відповідає матеріалам справи та вимогам процесуального закону, - не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд по суті до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2015 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3про поділ спільного майна подружжя - скасувати, справу направити на розгляд по суті до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

СУДДІ: