Ухвала суду № 43746752, 22.04.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/404/2015(м)

265/3466/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Копилова Л.В.

Категорія 39 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

22 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л., Сорока Г.П.

при секретарі Бєльченко Б.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С. про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 лютого 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати відповідно до положень ст.309 ЦПК України.

У призначений день судового розгляду 22 квітня 2015 року сторони не з'явились.

10 квітня 2015 року до апеляційного суду надійшов лист від Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя про повернення справи №265/3466/14-ц до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення з приводу позовної вимоги про визнання заповіту недійсним.

У відповідності з положеннями п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як вбачається зі справи, звертаючись до суду позивачка ОСОБА_1 просила визнати недійсним заповіт від 14.01.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С.; визнати факт обмежень у спілкуванні з ОСОБА_4 його дружиною ОСОБА_5 та встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 з братом ОСОБА_4 в період з 1995 року по 2010 рік включно.

Між тим, зі змісту резолютивної частини оскаржуваного рішення вбачається, що стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання заповіту від 14.01.2013 року недійсним, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С. та про визнання факту обмежень у спілкуванні з ОСОБА_4 судове рішення не ухвалено, хоча по ним сторони подавали докази та давали пояснення, позивачкою заявлялось клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для з'ясування чи підписував заповіт померлий заповідач ОСОБА_4, в задоволенні якого їй було відмовлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне зняти з розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 219-220, 297 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 зняти з розгляду.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С. про визнання заповіту від 14.01.2013 року недійсним, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С., визнання факту обмежень у спілкуванні з ОСОБА_4 його дружиною ОСОБА_5 та встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, повернути до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у строк до 15 травня 2015 року.

Судді