Постанова № 43746599, 15.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа№ 910/28310/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Дмітрієв Р.І. за довіреністю №830 від 01.12.2014

від відповідача: Купрієнко С.О. за довіреністю №221214-07/с від 22.12.2014

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015

у справі №910/28310/14 (суддя Босий В.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

про стягнення 26804,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - відповідач) про стягнення 26804,08 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" задоволені повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" суму страхового відшкодування у розмірі 26804грн 08коп та судовий збір у розмірі 1827грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 скасувати повністю, відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.03.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чорної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 розгляд справи №910/28310/14 відкладено на 25.03.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у зв'язку з виходом з відпустки судді ЧорноїЛ.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 розгляд справи №910/28310/14 відкладено на 15.04.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових документів по справі.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення, в яких останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 15.04.2015 з'явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте третя особа не скористалась своїми правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третьої особи.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.12.2013 між Приватним акціонерним товариством "СК "Альфа Страхування" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу (для парків ТЗ) №0463565 (далі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Scania, реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричепом WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_2, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

30.01.2014 о 04:00 в місті Новоград-Волинський на автодорозі Р-06 124км 750м Ульянівка - Миколаїв сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Scania, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля МАЗ-6501, реєстраційний номер НОМЕР_3, з причепом МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4, а саме: ОСОБА_4, керуючи автомобілем МАЗ-6501, не вибрав безпечну швидкість та не врахував дорожні умови (сніг), допустив занос причепу, та здійснив зіткнення з напівпричепом WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_2, який стояв на узбіччі, що спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9342081.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03.03.014 у справі №285/721/14-п, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №0449.206.14.01.01 від 13.03.2014 у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, та заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 26804,08грн, що підтверджується платіжним дорученням №6807 від 21.03.2014.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок ДТП шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з пп."ґ" п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 цього Закону.

Із довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9342081 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль МАЗ-6501, реєстраційний номер НОМЕР_3, з причепом МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди напівпричепу WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_2, належить підприємству РАНТ та знаходився під керуванням ОСОБА_4

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем МАЗ-6501, реєстраційний номер НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля МАЗ-6501, реєстраційний номер НОМЕР_3, застрахована Приватним акціонерним товариством "СК "Арсенал Страхування" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6279905.

Згідно з п. 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля МАЗ-6501, реєстраційний номер НОМЕР_3, була застрахована Приватним акціонерним товариством "СК "Арсенал Страхування".

Полісом №АС/6279905 передбачено, що франшиза становить 0,00грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту напівпричепом WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 34395,72грн, а до позивача перейшло право вимоги у розмірі 26804,08грн.

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою №0449/2014 від 08.04.2014, в якій просив прийняти рішення про страхове відшкодування та перерахувати кошти на користь Приватного акціонерного товариства "СК "Альфа Страхування".

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

В ході розгляду апеляційної скарги відповідач, в обґрунтування своїх вимог неодноразово наголошував на тому, що до моменту ДТП мало місце зміна власника забезпеченого ТЗ «МАЗ6501А8, д.н. НОМЕР_3, водія якого було визнано винним у вчиненні ДТП. Оскільки до моменту ДТП відбулася зміна власника забезпеченого ТЗ «МАЗ6501А8» д.н. НОМЕР_3, то на думку відповідача, останній не повинен виконувати свої обов'язки по виплаті страхового відшкодування, в тому числі в порядку регресу перед позивачем.

Відповідно до приписів ст. 20-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договорів страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

Згідно з приписами ст. 20-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов'язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АС/6279905 розміри лімітів відповідальності та франшизи (яка в даному випадку становить 0,00грн), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 26804,08грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі №910/28310/14.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі №910/28310/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/28310/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна