Постанова № 43746055, 21.04.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р.Справа № 915/2253/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Бобровник Д.О. - за дорученням

від відповідача: Коновалов М.Є. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 25 лютого 2015 року

у справі № 915/2253/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс"

про стягнення 1813365 грн. 62 коп.

ВСТАНОВИЛА:

29.12.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (далі позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" (далі відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 1813365 грн. 62 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № С-0910/5 від 09.10.2014 р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, а саме: сої, внаслідок чого має борг по її оплаті в сумі 1.728.681 грн. 75 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 46.839 грн. 19 коп. - пені, 32.844 грн. 6 коп. - інфляційних витрат, 4.999 грн. 72 коп. - 3% річних, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на оплату судового збору у сумі 36.267 грн. 32 коп.

Заявою від 23.03.2015 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на свою корить лише борг у сумі 1.728.681 грн. 75 коп.

У відзиві відповідач позовні вимоги не визнавав та вважав їх безпідставними, посилаючись на те, що позивачем в порушення умов п. 6.1.2. договору не було надано повний пакет документів, а тому строк виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар не настав, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.02.2015 р. (суддя Фролов В.Д.) позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 1.728.681 грн. 75 коп. боргу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № С-0910/5 від 09.10.2014 р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, а саме: сої, внаслідок чого має борг по її оплаті в сумі 1.728.681 грн. 75 коп., а тому відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 , 530 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума боргу.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати повністю та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити посилаючись на те, що, по-перше, відповідачем отримано весь пакет документів лише 24.12.2014 р. в день звернення позивача до суду з відповідним позовом, а тому відповідач повинний був здійснити оплату поставленого товару у строк до 29.12.2014 р. (включно), у зв'язку з чим право на відповідний позов у позивача станом на 24.12.2014 р. не виникло, оскільки строк оплати товару ще не настав. По-друге, позивачем не виконано свого зустрічного зобов'язання щодо здійснення випробувань харчової продукції на визначення показників безпеки. Вмісту токсичних елементів, пестицидів та вміст ГМО, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав.

До апеляційної скарги апелянтом додані копії додаткових документів, зокрема, рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2015 р., додаткові пояснення від 24.02.2015 р., пояснення по справі від 23.02.2015 р. та відстеження пересилання поштових відправлень, які повернуті апеляційним судом скаржникові, оскільки в матеріалах справи містяться оригінали цих документів, а їх залучення призведе лише до накопичення ідентичних, однакових документів, що є недоречним.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

До початку розгляду справи по суті представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Хмельницької області господарської справи № 924/330/15 за позовом відповідача до позивача про стягнення штрафних санкцій та збитків в сумі 2756635 грн. 07 коп. за невиконання останнім своїх зобов'язань за іншим договором поставки № С-0910/4 від 09.10.2014 р.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Оскільки, заявник належними та допустимими доказами не довів неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається іншим судом, а також пов'язаність цих справ між собою, то колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заявленого клопотання та зупинення провадження у справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 09.10.2014 р. між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № С-0910/5 (далі договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача сою нестандартну насипом, в кількості 3000,00 метричних тон товару з опціоном +/-5% за вибором позивача, а останній зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно п. 10.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань У випадку поставки всього об'єму товару продавцем у строки встановлені договором (відповідно до п. 5.2. або окремих додатків до договору) строк дії договору вважається продовженим до моменту оплати поставленого товару.

У п. п. 5.1, 5.3, 5.4 договору передбачено, що Позивач зобов'язується здійснити поставку Товару залізничним транспортом на умовах згідно з правилами Інкотермс-2010, СРТ (доставлено до) - Миколаївський МТП, надалі - Пункт поставки. Датою відвантаження вважається дата штемпеля станції відвантаження в залізничній накладній на Товар (партію Товару). Право власності на Товар переходить до Відповідача в момент передачі Товару. Товар вважається поставленим Позивачем та прийнятим Відповідачем в кількості (по вазі) та по якості, які остаточно визначені в Пункті поставки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання за договором виконав своєчасно та належним чином та поставив відповідачеві товар на загальну суму 3.210.969 грн. 60 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними, зокрема, за № 32511644 від 12.11.2014 р. поставлено товар в загальній кількості 321,050 тон на загальну суму 1.645.293 грн. 60 коп. та залізничною накладною № 32523771 від 13.11.2014 р. поставлено товар у загальній кількості 305,20 тон на загальну суму 1.565.676 грн., які підписані та скріплені печатками відповідача без будь-яких зауважень щодо якості, вартості та кількості поставленого товару, а також податковими накладними № 41/2 від 15.11.2014 р. та № 48/2 від 17.11.2014 р. відповідно, а крім того, довіреністю відповідача на отримання від позивача товару.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна Товару без податку на додану вартість (ПДВ) за цим договором складає 5130 грн. за одну метричну тонну.

Згідно п. п. 6.1.1., 6.1.1.2. договору, відповідач проводить оплату товару 90% вартості завантаженого в ж/д вагони Товару в українських гривнях шляхом банківського переказу на поточний рахунок позивача протягом 2 банківських днів з моменту надання відвантажувальних документів. Остаточний рахунок проводиться відповідачем після надходження товару в пункт поставки згідно кількості, яка була визначена під час приймання товару в пункті поставки отримувачем або незалежною інспекційною компанією, призначеною відповідачем за власний рахунок. Позивач зобов'язаний виписати відповідачу видаткові та податкові накладні згідно фактичної кількості товару, визначеної в пункті Поставки.

Як слідує з матеріалів справи 12.11.2014 р. позивачем відвантажено залізничним транспортом 5 вагонів сої загальною масою 321,050 тон на суму 1.645.293 грн. 60 коп. з ПДВ.

14.11.2014 р. на виконання умов п. 6.1.1. договору відповідачем було сплачено за дану партію товару 90% її вартості у сумі 1.482.287 грн. 85 коп. (з ПДВ), що не заперечується жодною зі сторін у справі, а тому колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правильного висновку про те, що залишок не оплаченого товару по даній партії (від 12.11.2014 р.) становить 163.005 грн. 75 коп. з ПДВ (10% від вартості даної партії Товару).

Як вбачається з матеріалів справи 13.11.2014 р. позивачем відвантажено залізничним транспортом відповідачеві 5 вагонів сої загальною масою 304,850 тон на суму 1.565.676 грн. (з ПДВ).

Будь-яких доказів, які б свідчили про оплату вищезазначеної партії товару матеріали справи не містять та таких доказів, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, відповідачем суду не надано, а тому колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правильного висновку про те, що залишок боргу по оплаті отриманої цієї партії товару (від 13.11.2014 р.) становить 1.565.676 грн. (з ПДВ).

Отже, загальна сума боргу за поставлений товар у відповідача перед позивачем становить 1.728.681 грн. 75 коп.

Заперечуючи щодо позовних вимог відповідач посилається на те, що позивачем, всупереч п. 6.1.2 договору, не надано відповідачеві усіх необхідних документів, а тому позивач передчасно звернувся з відповідним позовом до суду.

Однак, з такими доводами відповідача правомірно не погодився місцевий суд з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до п. 6.1.2. договору відповідач здійснює остаточний рахунок за товар протягом 2 банківських днів з моменту визначення фактичної кількості товару в пункті поставки та надання Позивачем наступник документів:

- оригінал рахунку на оплату вартості отриманого, але несплаченого товару;

- оригінал видаткової накладної на відповідну фактичну кількість товару або акту приймання-передачі;

- оригінал податкової накладної на всю вартість поставленого товару;

- оригінали відвантажувальних документів, визначених в п. 6.1.1.2 цього Договору ( в разі, якщо спочатку надавалися засвідченні копії).

19.11.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо оплати боргу у загальній сумі 1.728.681 грн. 75 коп., яка залишена останнім без відповіді.

Як беззаперечно вбачається з матеріалів справи 15.12.2014 р. позивач направив відповідачеві лист разом з усіма передбаченими п. 6.1.2. договору необхідними документами по двом партіям поставленого товару, що підтверджується квитанцією про поштове відправлення ( а.с.55) та описом вкладення до цінного листа про поштове відправлення (а.с. 56) зокрема:

За партією від 12.11.2014 р. направлено:

- оригінал залізничної накладної № 32511644 від 12.11.2014 р., а також відомість вагонів до з/д накладної № 32511644 від 12.11.2014 р., а крім того, ще й засвідчена продавцем копія залізничної квитанції про прийняття товару/ванажу до перевезення

- посвідчення про якість зерна № № 771-775 від 12.11.2014 р.

- карантині сертифікати №№ 75/22-010/ВК-566195 від 12.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566194 від 12.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566193 від 12.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566192 від 12.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566191 від 12.11.2014 р.,

- ветеринарні свідоцтва від 12.11.2014 р. у кількості 5 шт.,

- оригінал рахунку на оплату № 170 від 13.11.2014 р.,

- оригінал видаткової накладної № 1332 від 15.11.2014 р..

- оригінал рахунку на оплату № 173 від 15.11.2014 р.,

- оригінал податкові накладні № 41/2 від 15.11.2014 р. та № 40/2 від 14.11.2014 р.

За партією від 13.11.2014 р. направлено:

- оригінал залізничної накладної № 32523771 від 13.11.2014 р., а також відомість вагонів до з/д накладної № № 32523771 від 13.11.2014 р., а крім того, ще й засвідчена продавцем копія залізничної квитанції про прийняття товару/ванажу до перевезення

- посвідчення про якість зерна № № 777-780 від 13.11.2014 р.

- карантині сертифікати №№ 75/22-010/ВК-566213 від 13.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566214 від 13.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566215 від 13.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566216 від 13.11.2014 р., 75/22-010/ВК-566217 від 13.11.2014 р.,

- ветеринарні свідоцтва від 13.11.2014 р. у кількості 5 шт.,

- оригінал рахунку на оплату № 171 від 13.11.2014 р.,

- оригінал видаткової накладної № 1334 від 17.11.2014 р..

- оригінал рахунку на оплату № 175 від 17.11.2014 р.,

- оригінал податкової накладної № 48/2 від 17.11.2014 р.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач здійснив оплату за поставлений товар матеріали справи не містять та таких доказів, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано.

Посилання скаржника на те, що на час звернення позивача з відповідним позову до суду строк виконання відповідачем зобов'язання ще не настав а тому підстави для задоволення позову - відсутні є необґрунтованими та безпідставними з вищенаведених підстав, а крім того, згідно п.1.71 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. господарському суду необхідно мати на увазі, що питання щодо настання строку виконання грошового зобов'язання вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи, але після пред'явлення позову, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов має бути задоволений, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача 1.728.681 грн. 75 коп. боргу за отриманий за договором товар, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Не заслуговують на увагу і посилання скаржника на те, що позивачем не здійснено зустрічне зобов'язання щодо здійснення випробувань харчової продукції на визначення показників безпеки, вмісту токсичних елементів, пестицидів та вміст ГМО, так як названий факт ніяким чином не впливає та й не може вплинути на обов'язок відповідача виконати свої зобов'язання за укладеним договором щодо своєчасної і в повної оплати отриманого від позивача сої, оскільки доказів поставлення позивачем неякісного товару в матеріалах справи не міститься та таких доказів скаржником, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, суду не надано.

Правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, місцевим судом покладені понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 34573 грн. 64 коп. на відповідача у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Оскільки, предметом даного спору з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог є майнова вимога у сумі 1728681 грн. 75 коп., то позивач повинний сплатити судовий збір за подану позовну заяву у зазначеному вище порядку та розмірі, тобто в сумі 34573 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесенні судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. сплачена сума судового збору повертається у разі внесенні судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи, що позивачем платіжними дорученнями № 2648 від 03.12.2014 р. сплачений судовий збір за подану позовну заяву в сумі 36267 грн. 32 коп., а необхідно було сплатити 34573 грн. 64 коп., то колегія суддів на підставі ст. 7 Закону України „Про судовий збір" вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що необхідно повернути позивачеві надмірно сплачений судовий збір за подану позовну заяву в сумі 1693 грн. 68 коп.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2015 року у справі № 915/2253/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.04.2015 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Ярош А.І.