
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2015 р. Справа№ 910/4011/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд"
на рішення господарського суду м. Києва від 30.04.2014р.
у справі № 910/4011/14 (суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Укрсоцбанк"
до Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство ,,Укрсоцбанк" (далі - позивач) звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд" (далі - відповідач), в якому просить в рахунок часткового в розмірі 24 869 000,00 грн. погашення заборгованості відповідача за генеральним договором про здійснення кредитування № 18/031-К від 17.04.2007р., загальний розмір якої становить 62 236 001,63 грн. (з врахуванням уточненого розрахунку, т. 2, а.с. 175 - 178) звернути стягнення на належний відповідачу предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.2014р. у справі № 910/4011/14 позовні вимоги задоволено частково. В рахунок часткового в розмірі 24 869 000,00 грн. погашення заборгованості ПАТ ,,Мостобуд" перед ПАТ ,,Укрсоцбанк" за Генеральним договором про здійснення кредитування №18/031-К від 17.04.2007р. загальний розмір якої становить 59 098 211,36 грн., з яких:
- 35 700 000 грн. - заборгованість за кредитом;
- 23 158 141,68 грн. - заборгованість за відсотками;
- 178 500,00 грн. - інфляційні втрати за тілом кредиту;
- 61 569,68 грн. - інфляційні втрати за відсотками, звернуто стягнення на належний ПАТ ,,Мостобуд" предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Баренбойма, 8 та складається з: трансформаторної підстанції літ. Ш площею 92,10 кв.м.; будівлі управління літ. Г площею 537,10 кв.м.; матеріального складу з рампою літ. Л площею 761,00 кв.м.; контори полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; гаражу для вантажних машин літ. X площею 1 947,20 кв.м.; кладової для зберігання балонів літ. З, Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерної полігону літ. Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівлі компресорної літ. А-1 площею 157,30 кв.м.; склад ПММ літ. Ж площею 73,20 кв.м.; мехмайстерні літ. Н площею 864,70 кв.м.; складу крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; складу обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м.; арматурного цеху літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочної майстерні літ. Ц площею 599,30 кв.м.; будівлі бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівлі вентиляційної, будівлі бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; цеху з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м.; будівлі трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробничої котельні літ. Щ площею 406.60 кв.м.; їдальні на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; бані пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярської майстерні літера П площею 127,30 кв.м.; сараїв з погребами літ. С площею 54,00 кв.м.; спортивного залу літ. В площею 1 018,80 кв. м.; будівлі школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівлі клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; складу РМХ-70 літ. Т-1 площею 317,80 кв.м.; складу РМХ-20 літ. Ф-1 площею 238,40 кв.м.; побутового корпусу літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутового корпусу на базі МЗ-2 літ Р площею 2 072,70 кв.м.; навісу між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м; туалету літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочної камери літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладової для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91,80 кв.м.; теплої механізованої мийки літ. Й площею 83,60 кв.м. шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством ,,Укрсоцбанк", вартість предмета іпотеки складає 24 869 000,00 грн. Позов у частині включення до суми боргу пені у розмірі 380 411,68 грн. залишено без розгляду. У задоволенні позову в частині включення до суми боргу пені у розмірі 2 751 379,10 грн. відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд" на користь Публічного акціонерного товариства ,,Укрсоцбанк" судові витрати у розмірі 68 463,72 грн.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови кредитного договору та додаткових угод до нього, умови іпотечного договору, положення ГК України і ЦК України, і дійшов висновку про доведеність позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх часткового задоволення, залишивши без розгляду позов в частині включення до суми боргу пені в розмірі 380 411,68 грн. та відмовив в задоволенні позову в частині включення до суми боргу пені в розмірі 2 751 379,10 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2014р. у справі № 910/4011/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції невірно визначив суму заборгованості відповідача перед позивачем, що призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки безпідставно відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення спорів про визнання недійсними додаткової угоди № 1 від 18.04.2007р. та додаткової угоди № 2 від 19.05.2010р. до генерального договору про здійснення кредитування № 18/031-К від 17.04.2007р. та стягнення всієї суми заборгованості по кредитному договору. Крім того, на думку скаржника, вимога про усунення порушень умов кредитного договору, надіслана на адресу відповідача, підписана неуповноваженою особою, тому відсутні підстави стверджувати, що позивач виконав вимоги ст. 35 Закону України ,,Про іпотеку". Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги звіт про оцінку майна, наданий ПАТ ,,Мостобуд", а визначив вартість майна на підставі звіту про оцінку, наданого позивачем.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2014р. у справі № 910/4011/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд" на рішення господарського суду м. Києва від 30.04.2014р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 24.06.2014р.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що доводи скарги є необґрунтованими та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
23.06.2014р. на адресу суду надійшло клопотання скаржника про призначення у справі № 910/4011/14 судової експертизи для вирішення питання, яка оціночна вартість предмету іпотеки за іпотечним договором від 17.04.2007р. - майнового комплексу загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8.
Клопотання про призначення експертизи обґрунтоване тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки між сторонами існує спір щодо вартості предмету іпотеки, та в матеріалах справи наявні документи, з яких вбачаються протиріччя стосовно вартості майна.
Також 23.06.2014р. відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що сума заборгованості відповідача є спірною. Відповідач зазначає, що на розгляді господарського суду м. Києва перебуває справа № 5011-16/10952-2012 за позовом ПАТ ,,Укрсоцбанк" до ПАТ ,,Мостобуд" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 18/031-К. Розгляд даної справи зупинено до розгляду справи № 5011-34/13285 про визнання недійсними додаткової угоди № 1 від 18.04.2007р. та додаткової угоди № 2 від 19.05.2010р. до Генерального договору про здійснення кредитування № 18/031-К від 17.04.2007р. Після розгляду справи № 5011-34/13285-2012 у ПАТ ,,Укрсоцбанк" може не бути підстав для погашення заборгованості. Розгляд даної справи на даний час зупинено. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. зупинено провадження у справі № 5011-34/13285-2012. Ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 910/18026/13 за позовом акціонера ПАТ ,,Мостобуд" Химич А.А. до ПАТ ,,Мостобуд" про визнання недійсними рішень Наглядової Ради ВАТ ,,Мостобуд", що оформлені протоколом засідання Наглядової Ради ВАТ ,,Мостобуд" № 12-7 від 16.04.2007р. На даний час справа перебуває в провадженні апеляційного суду.
Таким чином, відповідач вважає, що розгляд даної справи неможливий до вирішення справи про визнання недійсними оспорюваних угод з підстав перевищення повноважень посадовими особами позивача під час їх укладення та підписання (справа № 5011-34/13285-2012) до вирішення справи про визнання недійсними рішень Наглядової Ради ВАТ ,,Мостобуд", що оформлені протоколом засідання Наглядової Ради ВАТ ,,Мостобуд" № 12-7 від 16.04.2007р. (справа № 910/18026/13).
Крім того, 23.06.2014р. від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про витребування і залучення доказів до матеріалів справи, відповідно до якого він просить витребувати у ПАТ ,,Укрсоцбанк" документи, які підтверджують повноваження представника банку Тараненко А.І. на підписання вимоги про усунення порушень основного зобов'язання від 10.02.2014р. № 10/02/14, що стала підставою для звернення стягнення на іпотечне майно, та залучити до матеріалів справи копію довіреності представника ПАТ ,,Укрсоцбанк" Тараненко А.І. від 17.12.2013р., яка була направлена на адресу скаржника.
Ухвалою суду від 24.06.2014р. розгляд скарги у справі № 910/4011/14 відкладено на 08.07.2014р. в зв'язку з неявкою представника відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України.
08.07.2014р. на адресу суду надійшли заперечення позивача щодо зупинення провадження у справі та призначення експертизи.
В судовому засіданні 08.07.2014р. представник відповідача зазначила про відмову від клопотання про витребування доказів, підтримала заявлені клопотання про залучення копії довіреності представника позивача Тараненко А.І., про зупинення провадження у справі та призначення експертизи. Представник позивача заперечив проти задоволення цих клопотань, крім залучення копії довіреності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014р. у справі № 910/4011/14 відхилено клопотання про зупинення провадження у справі та призначено судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено атестованому судовому експерту ТОВ Центр судових експертиз ,,Альтернатива" - Лісниченку Сергію Васильовичу.
На вирішення судової будівельно - технічної експертизи було поставлено наступне питання:
1) Яка вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором від 17.04.2007р. - майнового комплексу загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, на даний час?
Витрати по проведенню судової експертизи покладено на Публічне акціонерне товариство ,,Мостобуд".
Ухвалою суду від 08.07.2014р. провадження у справі № 910/4011/14 зупинено до отримання результатів судової будівельно - технічної експертизи.
Ухвалою суду від 30.07.2014р. провадження у справі № 910/4011/14 поновлено для розгляду клопотання ТОВ ,,Центр судових експертиз ,,Альтернатива" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи та призначено розгляд клопотання на 02.09.2014р. Зазначеною ухвалою зобов'язано відповідача подати суду копії технічних паспортів БТІ на майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м. по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві в форматі оригіналів та здійснити оплату вартості виконання судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 02.09.2014р. розгляд клопотання у справі № 910/4011/14 відкладено на 16.09.2014р. у зв'язку з необхідністю повторного витребування від представника відповідача додаткових документів та повторно зобов'язано відповідача подати суду копії технічних паспортів БТІ на майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м. по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві в форматі оригіналів та здійснити оплату вартості виконання судової будівельно-технічної експертизи.
16.09.2014р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про призначення експертизи, відповідно до якого відповідач просить доручити проведення судової експертизи суб'єкту оціночної діяльності ТОВ ,,Самсон".
Ухвалою суду від 16.09.2014р. розгляд клопотання у справі № 910/4011/14 відкладено на 23.09.2014р. у зв'язку з необхідністю повторного витребування від представника відповідача додаткових документів. Даною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.
Вимоги ухвал суду від 30.07.2014р., 02.09.2014р., 16.09.2014р. про надання додаткових документів для надання додаткових документів для здійснення експертизи та доказів її оплати відповідачем не виконані.
23.09.2014р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до затвердження господарським судом міста Києва реєстру кредиторів у справі № 910/14723/14 за заявою ТОВ з іноземними інвестиціями ,,Дока України Т.О.В." до ПАТ ,,Мостобуд" про банкрутство. Дане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014р. у справі № 910/14723/14 за заявою ТОВ з іноземними інвестиціями ,,Дока України Т.О.В." до ПАТ ,,Мостобуд" про банкрутство було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ ,,Мостобуд". Вказаною ухвалою суд ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника та заборонив приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
У зв'язку з невиконанням відповідачем ухвал суду про надання додаткових документів для здійснення експертизи та доказів її оплати ухвалою суду від 23.09.2014р. витребувано з ТОВ ,,Центр судових експертиз ,,Альтернатива" матеріали справи № 910/4011/14, які були надіслані на його адресу 16.07.2014р. згідно ухвали від 08.07.2014р. для проведення судової будівельно - технічної експертизи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.10.2014р.
20.10.2014р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про призначення комплексної судової будівельно - технічної та економічної експертизи у справі, на вирішення якої поставити питання визначення вартості предмету іпотеки за іпотечним договором від 17.04.2007р. - майнового комплексу загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, на даний час? Відповідач також просить проведення вказаної експертизи доручити атестованим судовим експертам ТОВ ,,Самсон" Стаднику В.С., який зареєстрований в реєстрі атестованих судових експертів Мінюсту та має свідоцтво № 1542 та Кузьмі В.Ю., яка внесена до державного Реєстру атестованих судових експертів та має свідоцтво № 1651.
Клопотання про призначення експертизи обґрунтоване тим, що між сторонами існує спір щодо вартості предмету іпотеки, та в матеріалах справи наявні документи, з яких вбачаються протиріччя стосовно вартості майна. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 1.1 іпотечного договору від 17.04.2007р. предметом іпотеки є цілісний майновий комплекс та проведення будівельно - технічної експертизи, тобто окремих об'єктів нерухомості не відповідатиме дійсній вартості предмету іпотеки, тому разом з будівельно - технічною експертизою має досліджуватись економічна частина, тобто весь цілісний майновий комплекс має оцінюватись в комплексній експертизі.
Також відповідачем 21.10.2014р. надано додаткові документи для здійснення судової експертизи, які витребовувалися ухвалою суду від 30.07.2014р. (т.4, а.с. 185).
В судовому засіданні 21.10.2014р. оголошено перерву до 28.10.2014р. Відповідно до протоколу судового засідання від 21.10.2014р. колегією суддів знято з розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з його відкликанням з тих підстав, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014р. у справі № 910/14723/14 ухвалу господарського суду міста Києва від 01.09.2014р. у справі № 910/14723/14 за заявою ТОВ з іноземними інвестиціями ,,Дока України Т.О.В." до ПАТ ,,Мостобуд" про банкрутство скасовано, заяву залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014р. у справі № 910/4011/14 призначено судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса.
На вирішення судової будівельно - технічної експертизи було поставлено наступне питання:
1) Яка вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором від 17.04.2007р. - майнового комплексу загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, на даний час?
Витрати по проведенню судової експертизи покладено на Публічне акціонерне товариство ,,Укрсоцбанк".
Ухвалою суду від 28.10.2014р. провадження у справі № 910/4011/14 зупинено до отримання результатів судової будівельно - технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014р. у справі № 910/4011/14 погоджено виконання судової будівельно - технічної експертизи у строк понад три місяці.
23.03.2015р. на адресу суду з Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса надійшов висновок комісійної судової будівельно - технічної експертизи № 12432 від 16.03.2015р. по справі № 910/4011/14 та матеріали справи.
Ухвалою суду від 24.03.2015р. провадження у справі № 910/4011/14 поновлено та призначено розгляд справи на 14.04.2015р.
У судовому засіданні 14.04.2015р. представник відповідача заявила клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для надання пояснень та заперечень з приводу експертного висновку. Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
При вирішенні клопотання представника відповідача про необхідність надання додаткового часу для надання пояснень та заперечень з приводу експертного висновку, колегія суддів враховує, що в матеріалах справи наявні докази того, що представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 03.04.2015р., тому мав достатньо часу для підготовки та подання в судове засідання 14.04.2015р. пояснень з приводу експертного висновку, а тому відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 14.04.2015р. представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, зазначаючи, що судом мала б бути проведена комплексна експертиза цілісного майнового комплексу, включаючи економічну частину, представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, з врахуванням висновку експертизи.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2007р. між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку ,,Укрсоцбанк" (змінене найменування - Публічне акціонерне товариство ,,Укрсоцбанк" (далі - кредитор, позивач) та Відкритим акціонерним товариством ,,Мостобуд", яке в подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство ,,Мостобуд" (далі - позичальник, відповідач) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 18/031-К (далі - кредитний договір, т.1, а.с. 25 - 35).
Відповідно до п.1 кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у гривнях та/або доларах США, Євро, російських рублях, швейцарських франках в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ за станом на дату укладення договору, 80 000 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит у строки та на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти та дотримуватись усіх погоджених умов, що визначатимуться додатковими угодами до цього договору.
За змістом п. 2.5 кредитного договору погашення кредиту здійснюється в строки (терміни), визначені цим договором та додатковими угодами до нього, але, у будь - якому разі, повне погашення кредиту має бути здійснене не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитування.
Відповідно до п.п. 2.6, 2.7 кредитного договору проценти нараховуються за фактичне користування кредитом по день його повернення і мають сплачуватися щомісячно по 5 число кожного місяця, починаючи з наступного від місяця надання кредиту.
Пунктами 3 та 4 кредитного договору визначено, що кредитування за договором здійснюється протягом періоду з 17.04.2007р. по 16.04.2014р. Конкретні умови кредитування, а саме: валюта, сума, мета та строк кредиту, розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, форма кредитування визначаються додатковими угодами, що укладаються між сторонами та є невід'ємною складовою частиною договору.
Сторони неодноразово вносили до Кредитного договору зміни та доповнення, а саме: 31.08.2007р., 05.10.2007р., 17.04.2008р., 03.11.2008р., 17.04.2009р., 19.05.2010р. Також сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 18.04.2007р., відповідно до якої погодили максимальний ліміт заборгованості позичальника - 50 000 000 грн. та визначили розмір відсотків за користування кредитом в наступному розмірі: 16,5% річних у гривні, 10,5% річних у Євро, 11,5% річних у доларах США, 13% річних у російських рублях, 9,5% річних у швейцарських франках.
17.04.2008р. сторони уклали додаткову угоду № 1/1 до кредитного договору, якою погодили наступний розмір відсотків за користування кредитними коштами: 17% річних у гривнях, 13% річних у доларах США, 13% річних у російських рублях.
03.11.2008р. сторони уклали додаткову угоду № 1/2 до кредитного договору, якою погодили розмір відсотків за користування кредитними коштами наступним чином: 25% річних у гривні, 18,5% річних у Євро, 16,5% річних у доларах СІІІА, 15% річних у російських рублях та встановили графік зниження максимального ліміту заборгованості.
Договором № 1/3 до кредитного договору від 17.04.2009р. встановлено максимальний ліміт заборгованості позичальника на рівні 35 700 000 грн. та встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до додаткової угоди № 2 до кредитного договору від 19.05.2010р. надання кредиту має здійснюватись окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості 35 700 000 грн. зі сплатою процентів в розмірі 22% річних у гривні.
Пунктом 1.4 додаткової угоди № 2 встановлено наступний графік погашення заборгованості:
- протягом лютого 2011р. - 11 900 000 грн.;
- протягом березня 2011р. - 11 900 000 грн.;
- протягом квітня 2011р. - 11 900 000 грн. та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 18.05.2011р.
Додатковою угодою № 2/1 до кредитного договору від 20.06.2011р. сторони погодили відсоткову ставку кредиту до 20% річних у гривні та відстрочили кінцевий термін повернення коштів до 15.09.2011р.
Згідно з п. 2 ч. 7 кредитного договору виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується: іпотекою комплексу нежитлових приміщень та споруд загальною площею 17 882,8 кв.м., що належать позичальнику та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, заставною вартістю 49 692,0 тис. грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат 17.04.2007р. між банком та позивальником укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1147 (т.1, а.с. 57-62).
Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору ВАТ ,,Мостобуд" (далі - іпотекодавець) передало в іпотеку банку нерухоме майно - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, що складається з: трансформаторної підстанції літ. Ш, площею 92,10 кв.м.; будівлі управління літ. Г площею 537,10 кв.м.; матеріального складу з рампою літ. Л площею 761,00 кв.м.; контори полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; гаражу для вантажних машин літ. X площею 1 947,20 кв.м.; кладової для зберігання балонів літ. З, Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерної полігону літ. Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівлі компресорної літ А-1 площею 157,30 кв.м.; склад ПММ літ. Ж площею 73,20 кв.м.; мехмайстерні літ. Н площею 864,70 кв.м.; складу крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; складу обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м.; арматурного цеху літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочної майстерні літ. Ц пл. 599,30 кв.м.; будівлі бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівлі вентиляційної, будівлі бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; цеху з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м.; будівлі трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробничої котельні літ. Щ площею 406,60 кв.м.; їдальні на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; бані пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярської майстерні літ. П площею 127,30 кв.м.; сараїв з погребами літ. С площею 54,00 кв.м., спортивного залу літ. В площею 1 018,80 кв. м.; будівлі школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівлі клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; складу РМХ-70 літ. Т-І площею 317,80 кв.м.; складу РМХ-20 літ. Ф-І площею 238,40 кв.м.; побутового корпусу літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутового корпусу на базі МЗ-2 літ Р площею 2 072,70 кв.м.; навісу між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м; туалету літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочної камери літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладової для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91,80 кв.м.; теплої механізованої мийки літ. Й площею 83,60 кв.м.; та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва на право власності на майновий комплекс серія МК №010005519 виданого 13.02.2003р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили вартість предмету іпотеки в розмірі 49 692 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем та/або боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п.п. 4.6.3 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з наступних способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку".
Факт надання ПАТ ,,Укрсоцбанк" кредитних коштів ПАТ ,,Мостобуд" підтверджується копіями меморіальних ордерів, платіжних доручень, доданих до матеріалів справи.
14.06.12р. ПАТ ,,Укрсоцбанк" на адресу ПАТ ,,Мостобуд" направлено вимогу про усунення порушення зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості, згідно якої відповідач мав повністю погасити кредит, проценти за користування коштами кредиту та штрафні санкції за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань у місячний строк з моменту її отримання, яка залишена відповідачем без задоволення.
10.02.2014р. на виконання положень ст. 35 Закону України ,,Про іпотеку" банк надіслав ПАТ ,,Мостобуд" (як іпотекодавцю) письмову вимогу про усунення порушення умов кредитного договору в тридцятиденний строк з моменту одержання вимоги, або передати права на предмет іпотеки у власність ПАТ ,,Укрсоцбанк". 12.02.2014р. зазначена вимога отримана ПАТ ,,Мостобуд", однак не виконана.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що у нього виникло право, з огляду на неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 869 000,00 грн., загальний розмір якої становить 62 236 001,63 грн., на належний відповідачу предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні докази, вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором з огляду на таке.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та також самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належний йому.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ ,,Мостобуд", незважаючи на умови кредитного договору, свої зобов'язання щодо повернення позивачу кредиту та сплати процентів не виконав.
Як вбачається із наведеного позивачем розрахунку заборгованості відповідача (т.2, а.с. 175-178), сума заборгованості за кредитом станом на 18.11.2013р. становить 35 700 000,00 грн., за відсотками - 23 158 141,68 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2 757 379,10 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 380 411,16 грн., інфляційні втрати за кредитом - 178 500,00 грн., інфляційні втрати за відсотками - 61 569,68 грн., що загальною сумою становить 62 236 001,63 грн.
Матеріалами справи підтверджується виконання банком взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та перерахування відповідачу кредитних коштів в обумовленому договором розмірі, що підтверджується копіями меморіальних ордерів, платіжних доручень. Заборгованість за основним кредитом згідно з розрахунком позивача складає 35 700 000 грн., що не заперечується відповідачем.
За період дії кредитного договору згідно з його умовами позивачем нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 25 639 904,67 грн., сплачено процентів у розмірі 2 481 763,88 грн., заборгованість за відсотками складає 23 158 141,68 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Згідно з вірним арифметичним розрахунком позивача інфляційні втрати за тілом кредиту становлять 178 500,00 грн., інфляційні втрати за відсотками складають 61 569,68 грн.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 59 098 211,36 грн. (35 700 000 грн. заборгованості за кредитом + 23 158 141,68 грн. заборгованості за відсотками + 178 500,00 грн. інфляційні втрати за тілом кредиту + 61 569,68 грн. інфляційні втрати за відсотками).
Відповідно до уточненого розрахунку позивача ним також здійснене нарахування пені згідно умов п. 4.2 кредитного договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочку погашення кредиту за період з 15.09.2011р. по 12.03.2012р. в сумі 2 751 379,10 грн.
30.04.2014р. до господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про застосування строку позовної давності в частині заборгованості по пені за несвоєчасне повернення коштів кредиту та несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом.
Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про включення пені за прострочку погашення кредиту за період з 15.09.2011р. по 12.03.2012р. в сумі 2 751 379,10 грн. до розміру боргу не може бути задоволена, враховуючи те, що для стягнення неустойки (штрафу, пені) положеннями ст. 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік та відповідачем зроблена заява про застосування судом строку позовної давності для стягнення пені.
Крім того, судом першої інстанції у позивача був витребуваний детальний обґрунтований розрахунок нарахування пені за несплачені відсотки за користування кредитом з відображенням періодів та розмірів нарахування відсотків, відповідно періодів та розмірів нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Згідно з наданим позивачем уточненим розрахунком нарахування пені за несплаченими відсотками за період з 18.11.2013р. по 12.03.2014р. розмір пені склав 380 411,16 грн. Водночас, позивачем не обґрунтовано, що станом на початок нарахування пені - 18.11.2013р. він мав право здійснювати нарахування на всю суму несплачених процентів 8 029 902,79 грн., заборгованість за якими виникла за період з 06.06.2012 по 17.11.2013, помісячний розрахунок процентів суду не наданий. Також в здійсненому розрахунку пені позивач не врахував положення п. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, та заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності.
Таким чином, з огляду на приписи п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неподанням обґрунтованого розрахунку, вимоги про включення до загального розміру заборгованості суми нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 380 411,68 грн. правомірно залишені судом без розгляду.
При цьому посилання відповідача на ті обставини, що суд першої інстанції невірно визначив суму заборгованості, що призвело до прийняття неправильного рішення відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані, оскільки розрахунки позивача ним не спростовано, контррозрахунку заборгованості не надано.
Колегія суддів вважає, що наявність заборгованості за кредитним договором, яку у строк позичальник не сплатив, свідчить про неналежне виконання позичальником основного зобов'язання та виникнення у позивача права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За приписами ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з п. 4.6 договору іпотеки, укладеного між сторонами, спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки обирається іпотекодержателем самостійно у відповідності до умов укладеного договору іпотеки та положень спеціального закону, зокрема, п.4.6.3 договору передбачає можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку".
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України ,,Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 35 Закону України ,,Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушення зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення іпотекодавця та отримання ним вимоги про усунення порушень.
При цьому, доводи відповідача в частині підписання вимоги про усунення порушень умов кредитного договору неуповноваженою особою, є необґрунтованими, оскільки зі змісту довіреності Тараненко А.І. від 17.12.2013р., яким і було підписано вимогу, останній уповноважений представляти інтереси ПАТ ,,Укрсоцбанк" у відносинах, крім іншого і з суб'єктами господарської діяльності будь - якої форми власності з правом підпису листів, звернень заяв тощо.
Частиною 3 статті 33 Закону України ,,Про іпотеку" передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).
При цьому, правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі (стаття 36 цього Закону).
Таке застереження сторони передбачили у п.4.6.3 іпотечного договору, згідно з яким іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України ,,Про іпотеку".
Відповідно до ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Статтею 39 вказаного Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Тобто, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (у даному випадку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог статті 37 Закону), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону.
Крім того, як роз'яснено п.4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. № 1 ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право звернутись до суду з відповідним позовом.
Враховуючи вищезазначені норми та зважаючи на те, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку не перешкоджає іпотекодержателю застосувати в судовому порядку за рішенням суду звернення стягнення на майно шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки, відповідно до ст.ст. 36, 37 Закону України ,,Про іпотеку", колегія суддів вважає наведене законною підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
На замовлення ПАТ ,,Укрсоцбанк" здійснено незалежну оцінку визначення вартості предмета іпотеки та до матеріалів справи надано Звіт про незалежну оцінку майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8.
У відповідності до даного звіту про оцінку вартості майна від 11.10.2013р., виготовленого спеціалістом ПП ,,Енергомакс", який діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №12021/11, виданого ФДМ України 09.06.2011р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Чумаченко М.В. № 3972, ринкова вартість предмета іпотеки складає 24 869 000,00 гривень.
У даній справі спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Генерального договору на здійснення кредитування № 18/031-К від 17.04.2007р., який забезпечено іпотечним договором, у відповідності до п. 1.1 якого ПАТ ,,Мостобуд" передало в іпотеку ПАТ ,,Укрсоцбанк" нерухоме майно - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8.
Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору від 17.04.2007р. вартість предмету іпотеки визначається за згодою сторін і становить 49 692 000,00 грн.
Відповідно до Висновку про незалежну оцінку майна від 11.10.2013р. (дата оцінки 09.10.2013р.), виконаного на замовлення позивача ПП ,,Енергомакс" та доданого до позову, як підстава визначення вартості предмета іпотеки, вартість іпотечного майна становить 29 842 800 грн. з ПДВ. Як вбачається зі звіту, загальна площа, згідно іпотечного договору становить 17 882,80 кв.м., оцінювана площа - 10 707,40 кв.м.
В матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку вартості майна від 29.12.2008р. - комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, виконаний на замовлення ВАТ ,,Мостобуд". Відповідно до даного звіту ринкова вартість об'єкту оцінки становить 82 779 000,00 грн. без урахування ПДВ, при цьому для оцінки визначалась площа 14 219,9 кв.м.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлялось клопотання про призначення експертизи з визначення ринкової вартості предмета іпотеки. Однак, дане клопотання було відхилено судом, з посиланням на те, що в матеріалах справи наявний дійсний звіт ліцензованого оцінювача з приводу визначення вартості іпотечного майна станом на час розгляду справи.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Оскільки позивачем заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майновий комплекс, то моментом набуття іпотекодержателем (позивачем) права власності на предмет іпотеки слід вважати час вирішення даного спору. Позов в суд подано 12.03.2014р., а рішення у справі прийнято 30.04.2014р., тоді як Звіт про оцінку майна, наданий позивачем, складено 11.10.2013р., датою оцінки є 09.10.2013р. Оскільки з дати проведення оцінки до подання позову в суд та прийняття рішення сплинув тривалий час (понад п'ять місяців), протягом якого в економіці України, зокрема, на ринку нерухомості відбулися суттєві зміни, в тому числі у визначенні ціни об'єктів нерухомості, колегія суддів не може вважати поданий позивачем звіт та визначену ним вартість предмета іпотеки такою, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку".
Колегія суддів зазначає, що якщо при розгляді справи сторони погоджуються з оцінкою майна - предмету іпотеки, зазначеною у договорі, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо ж між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Аналогічну позицію викладено в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, проведеному Верховним Судом України.
Суд першої інстанції наведене вище не врахував, незважаючи на наявний між сторонами спір щодо розміру вартості предмету іпотеки, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Крім того, як вбачається зі звіту про незалежну оцінку майна від 11.10.2013р., виконаного на замовлення позивача ПП ,,Енергомакс", суб'єкт оціночної діяльності використав вартість аналогічних об'єктів, визначену в оголошеннях про їх продаж в умовних одиницях (доларах США). Проте, курс долара США на момент проведення оцінки (09.10.2013р.) становив 7,993 грн. за 1 дол. США, на час прийняття рішення у справі курс долара США, за офіційною інформацією НБУ становив 11,40 грн. за один долар США, що свідчить про суттєву зміну курсу долара за період від здійснення оцінки майна до прийняття рішення у справі, а також у зв'язку з цим невідповідність вартості майна, зазначеної у звіті порівняно з реальною вартістю предмету іпотеки на час прийняття рішення у справі.
Крім того, згідно з положеннями договору іпотеки предмет іпотеки має наступні характеристики щодо площі - майновий комплекс, загальною площею 17 882,8 кв.м.
Проте, у наданому позивачем звіті оцінки майна від 11.10.2013р. для оцінки приймалась площа 10 707,40 кв.м. без належного обґрунтування зміни вихідних даних щодо площі предмету іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
За наведених вище обставин, враховуючи, що між сторонами існує спір щодо вартості предмету іпотеки на час набуття права власності на нього іпотекодержателем апеляційним судом у даній справі було призначено судову будівельно - технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо вартості предмету іпотеки за Іпотечним договором від 17.04.2007р. - майнового комплексу загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, на даний час.
Відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 12432, проведеної Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса, складеного 16.03.2015р., ринкова вартість майнового комплексу (будівель та споруд) загальною площею 12 445,1 кв.м. по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві станом на березень 2015р. складає 41 585 856 грн.
При цьому, відповідно до висновку, оцінені були наступні будівлі та споруди, загальною площею 12 445,10 кв.м.: трансформаторна підстанція літ. Ш. площею 92,10 кв.м.; будівля управління літ. Г площею 537,10 кв.м.; контора полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; кладова для зберігання балонів літ. З Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерна полігону літ Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівля компресорної літ А-1 площею 157,30 кв.м.; склад ПММ літ. Ж площею 73,20 кв.м.; склад крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; склад обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; арматурний цех літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочна майстерня літ. Ц площею 599,30 кв.м.; будівля бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівля вентиляційної, будівля бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; будівля трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробнича котельня літ. Щ площею 406 80 кв.м.; їдальня на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; баня пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярська майстерня літ. П площею 127,30 кв.м.; сараї з погребами літ .С площею 54,00 кв.м.; спортивний зал літ. В площею 1 018,80 кв.м.; будівля школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівля клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; склад РМХ-70 літ. Т-1 площею 317,80 кв.м.; склад РМХ-20 літ.Ф-1 площею 238,40 кв.м.; побутовий корпус літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутовий корпус на базі МЗ-2 літ Д площею 2 072,70 кв.м.; туалет літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочна камера літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладова для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91, 80 кв.м.
Відповідно до експертного висновку при натуральному обстеженні будівель та споруд по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві встановлено, що матеріальний склад з рампою літ. Л площею 761,0 кв.м., гараж для вантажних машин літ. Х площею 1 947,20 кв.м., мехмайстерня літ. Н площею 864,70 кв.м., приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м., цех з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м., навіс між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м., тепла механізована мийка літ. Й площею 83,60 кв.м. - знесені.
Зазначений висновок, на думку колегії суддів, є обґрунтованим, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставленого перед експертом питання. Вказаний висновок скаржником не спростований, підстав для визнання його таким, що не може бути взятий до уваги, сторонами не зазначено.
При цьому, посилання відповідача на його неповноту, оскільки існує необхідність дослідження економічної частини предмета іпотеки, як цілісного майнового комплексу, колегія суддів вважає необгрунтовним, оскільки з договору іпотеки не вбачається, що предметом іпотеки є саме ,,цілісний майновий комплекс" з закінченим технологічним процесом у розумінні чинного законодавства.
Відтак, вказаний висновок є належним та допустимим доказом у даній справі, в розумінні ст. 34 ГПК України, та приймається судом.
За змістом ст. 17 Закону України ,,Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
З огляду на наведену норму закону, враховуючи що висновком експертизи встановлено факт знищення (знесення) будівель та споруд, що входять до складу майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, переданого в іпотеку, а саме: матеріального складу з рампою літ. Л площею 761,0 кв.м., гаражу для вантажних машин літ. Х площею 1 947,20 кв.м., мехмайстерні літ. Н площею 864,70 кв.м., приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м., цеху з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м., навісу між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м., теплої механізованої мийки літ. Й площею 83,60 кв.м., колегія суддів дійшла висновку про припинення іпотеки в частині зазначених приміщень.
Позивачем заявлена до стягнення частина заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 869 000 грн., яка була ним визначена виходячи зі звіту оцінки майна від 11.10.2013р.
З огляду на висновок судової будівельно - технічної експертизи № 12432 від 16.03.2015р., відповідно до якого ринкова вартість майнового комплексу (будівель та споруд) загальною площею 12 445,1 кв.м. по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві станом на березень 2015р. складає 41 585 856 грн., враховуючи приписи ч. 3 ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку", колегія суддів вважає, що вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на нього, підлягають задоволенню за ціною, визначеною судовою експертизою на момент розгляду даної справи, а саме 41 585 856 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ ,,Мостобуд" за кредитним договором, загальний розмір якої становить 59 098 211,36 грн.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи для визначення вартості іпотечного майна на час вирішення спору, оскільки між сторонами існує спір щодо розміру вартості, що є підставою для зміни рішення в частині визначення вартості предмету іпотеки, та відповідно, розміру заборгованості, яка погашається в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - визнання права власності на нього за позивачем.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи в частині визначення вартості предмету іпотеки, тому відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, рішення господарського суду м. Києва від 30.04.2014р. у справі № 910/4011/14 підлягає зміні у відповідній частині. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача з огляду на те, що спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 48, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2014р. у справі
№ 910/4011/14 змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
,,1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. В рахунок часткового в розмірі 41 585 856,00 грн. погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд" (код 01386326) перед Публічним акціонерним товариством ,,Укрсоцбанк" (код 00039019) за Генеральним договором про здійснення кредитування №18/031-К від 17.04.2007р. загальний розмір якої становить 59 098 211,36 грн., з яких:
- 35 700 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 23 158 141,68 грн. - заборгованість за відсотками;
- 178 500,00 грн. - інфляційні втрати за тілом кредиту;
- 61 569,68 грн. - інфляційні втрати за відсотками
звернути стягнення на належний Публічному акціонерному товариству ,,Мостобуд" (код 01386326) предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 12 445,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Баренбойма, 8 та складається з: трансформаторної підстанції літ. Ш. площею 92,10 кв.м.; будівлі управління літ. Г площею 537,10 кв.м.; контори полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; кладової для зберігання балонів літ. З Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерної полігону літ Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівлі компресорної літ А-1 площею 157,30 кв.м.; складу ПММ літ. Ж площею73,20 кв.м.; складу крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; складу обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; арматурного цеху літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочної майстерні літ. Ц площею 599,30 кв.м.; будівлі бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівлі вентиляційної, будівлі бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; будівлі трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробничої котельні літ. Щ площею 406 80 кв.м.; їдальні на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; бані пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярської майстерні літ. П площею 127,30 кв.м.; сараїв з погребами літ .С площею 54,00 кв.м.; спортивного залу літ. В площею 1 018,80 кв.м.; будівлі школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівлі клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; складу РМХ-70 літ. Т-1 площею 317,80 кв.м.; складу РМХ-20 літ.Ф-1 площею 238,40 кв.м.; побутового корпусу літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутового корпусу на базі МЗ-2 літ Д площею 2 072,70 кв.м.; туалету літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочної камери літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладової для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91, 80 кв.м.;
шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством ,,Укрсоцбанк" (код 00039019), вартість предмета іпотеки складає 41 585 856,00 грн.
3. Позов у частині включення до суми боргу пені у розмірі 380 411,68 грн. залишити без розгляду.
4. У задоволенні позову в частині включення до суми боргу пені у розмірі 2 751 379,10 грн. відмовити.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд" (код 01386326) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Укрсоцбанк" (код 00039019) судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 73 080,00 грн."
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ,,Мостобуд" (код 01386326) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Укрсоцбанк" (код 00039019) судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 50 320,00 грн.
4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко
Судове рішення № 43745741, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 14.04.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/4011/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: