Рішення № 43742906, 21.04.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" квітня 2015 р. Справа № 906/468/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Гриньок О.А., дов. № 14-126 від 15.05.14р.

від відповідача: Бабич А.Л., дов. від 15.12.14р. № 204/4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів Житомирської області)

про стягнення 469937,28 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 469937,28 грн., з яких 313300,36 грн. боргу за отриманий природний газ згідно договору № 26-17/12-ТКЕ (Б) на купівлю-продаж природного газу від 31.07.12р., 23232,11 грн. пені, 21931,03 грн. штрафу, 19874,76 грн. 3% річних, 91599,04 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві від 20.04.15р. № 66/2 на позовну заяву зазначив, що газ, отриманий від позивача, відповідач одразу ж постачав Коростишівському комунальному підприємству "Теплосервіс", яке несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювало розрахунки за отриманий газ, що й стало причиною виникнення заборгованості відповідача перед позивачем (а.с.58,59). Представник відповідача в судовому засіданні також зазначив, що відповідач позов не визнає та не пояснив з яких підстав.

Представником відповідача в судовому засіданні подано заяву від 20.04.15р. № 66/1 про застосування до позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу позовної давності. На цій підставі просив відмовити в позові у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності (а.с.56,57).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 26-17/12-ТКЕ (Б) на купівлю-продаж природного газу від 31.07.12р. (а.с.13-18), позивач передав (поставив) відповідачу протягом жовтня - грудня 2012 року природний газ на загальну суму 313300,36 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за вказаний період (а.с.20-22).

Відповідно до пп.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, (далі - газ), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з пп.6.1 даного договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 договору.

Відповідно до пп.6.2 договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховується, як оплата за газ в тому ж місяці, у якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пп.11.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 313300,36 грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с.63), розрахунками позивача (а.с.3,4,11,12) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1, 6.2 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 23232,11 грн., 21931,03 грн., 19874,76 грн. та 91599,04 грн. (а.с.11,12).

Розрахунки є вірними та відповідають чинному законодавству і укладеному договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не визнав, доказів сплати боргу не подав.

Згідно заяви, поданої в судовому засіданні 21.04.15р., представник відповідача, просив суд застосувати позовну давність до позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

Заяву представника відповідача про застосування позовної давності суд відхиляє як безпідставну, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Тобто, зазначена стаття ЦК України встановлює можливість збільшення позовної давності, встановленої законом, на підставі договору, який має бути укладений у письмовій формі та відповідати загальним вимогам до договорів, які підлягають укладанню у письмовій формі. Збільшений строк позовної давності, визначений у договорі, відноситься до істотних умов такого договору.

Відповідно до пп.9.2 договору № 26-17/12-ТКЕ (Б) від 31.07.12р. сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, встановлений та погоджений сторонами п'ятирічний строк позовної давності є істотною умовою договору та є обов'яковою для сторін.

Зазначений пп.9.2 договору в судовому порядку недійсним не визнавався та є чинним.

Отже, встановлений договором п'ятирічний строк позовної давності позивачем не пропущено.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 313300,36 грн. боргу за отриманий природний газ згідно договору № 26-17/12-ТКЕ (Б) від 31.07.12р., 23232,11 грн. пені, 21931,03 грн. штрафу, 19874,76 грн. 3% річних та 91599,04 грн. інфляційних нарахувань.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", 12501, м.Коростишів Житомирської області, вул.Більшовицька 55, ідентифікаційний код 20413052:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького 6, ідентифікаційний код 20077720 - 313300,36 грн. боргу за отриманий природний газ згідно договору № 26-17/12-ТКЕ (Б) від 31.07.12р., 23232,11 грн. пені, 21931,03 грн. штрафу, 19874,76 грн. 3% річних, 91599,04 грн. інфляційних нарахувань та 9398,75 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.15

Суддя Гансецький В.П.

Друк. 2 прим.

1 - у справу,

2 - позивачу (рек.).