Рішення № 43742901, 21.04.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" квітня 2015 р. Справа № 906/315/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіларм" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СТС-Генпідряд" (м. Радомишль)

про стягнення 28630,02 грн. (28 245,66 грн. згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.04.15р. № 69/1)

Позивач ТОВ "Стіларм" звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "СТС-Генпідряд" про стягнення 28 630,02 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки ПС №120523-241 від 23.05.12 р., з яких: 20 197,21 грн. - основний борг, 1 787,31 грн. - пеня, 705,51 грн. - 3% річних та 5 939,99 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 11.03.15 р. суд порушив провадження у справі, ухвалою від 23.03.15 р. - відклав розгляд справи, до розгляду спору по суті не переходив.

Ухвалою від 06.04.15 р. суд перейшов до розгляду справи по суті, відклав розгляд справи та повторно витребував неподані сторонами докази.

Заявою №69/1 від 16.04.15 р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних,

У зв'язку з цим спір вирішується, виходячи з нової ціни позову 28 245,66 грн., з яких 20 197, 21 - основний борг, 1 489,66 грн. - пеня, 702,20 грн. - 3% річних, 5 857,19 грн. - інфляційні втрати.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судові засідання не направляв, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повернення до суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату з відміткою "вручено за довіреністю" (а.с.57).

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.04.15 р. судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову в редакції поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" (Постачальник) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (Покупець) Договір поставки ПС №120523-241 від 23.05.12 р. (надалі за текстом - Договір ПС №120523-241),згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця обладнання - двері та комплектуючі компоненти (продукція), в асортименті та за ціною згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець, відповідно до п. 1.2, зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах, визначених цим Договором.

Кількість і якість продукції, яка поставляється передбачена розділом 2 Договору ПС №120523-241.

Умовами постачання та приймання продукції (розділ 3 Договору ПС №120523-241) регулюється порядок здійснення поставки продукції, зокрема, зобов'язанння Постачальника здійснити поставку продукції партіями протягом 45 (сорок п'ять) робочих днів з дати надходження на розрахунковий рахунок передплати, згідно умов п. 5.1 даного Договору (п. 3.1 Договору ПС №120523-241).

Здійснення поставки відповідно до п. 3.2 відбувається силами та засобами Покупця на умовах EXW - склад Постачальника, за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72.

Відвантаження продукції відбувається на складі Постачальника за видатковими накладними, в яких зазначається кількість, номенклатура і ціна переданої продукції, яка підписується уповноваженими на те представниками сторін.

Розділом 4 Договору ПС №120523-241, зокрема п. п. 4.1-4.2, визначено, що загальна вартість Договору становить 595 810,63 грн. з ПДВ за цінами, зазначеними у Специфікації та не може бути змінена після укладення Сторонами даного Договору.

Умовами здійснення платежів (розділ 5 Договору ПС №120523-241), передбачено здійснення оплати продукції шляхом передплати у розмірі 80% від загальної вартості продукції, остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки продукції та підписання сторонами видаткової накладної. Оплата проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування ггрошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур.

Розділом 7 Договору ПС №120523-241 сторони передбачили відповідальність сторін за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, зокрема, несення відповідальності винною стороною згідно чинного законодвства України з урахуванням особляивостей, передбачених цим Договором.

Пунктом 7.3 Договору ПС №120523-241 визначено обов'язок Покупця у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення платежу.

Термін дії договору - з моменту підписання його сторонами до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань, в тому числі гарантійних (п. 10.2 Договору ПС №120523-241).

Судом встановлено, що сторони відступили від п. 5.1 Договору ПС №120523-241 в частині здійснення поставки продукції за передоплатою, тому позивач поставив продукцію без здійснення відповідачем останньої - по факту здійснення поставки.

Факт належного виконання позивачем свого зобов'язання з поставки продукції на загальну суму 98 654,87 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №1839 від 27.11.2013 року на суму 2 022,30 грн. з ПДВ та №1840 від 27.11.2013 року на суму 96 632,57 грн. з ПДВ, а також довіреностями на отримання продукції: №2230 від 26.11.2013 року та №2229 від 26.11.2013 року (а.с. 46-49).

Відповідач своє зобов'язання по оплаті вартості поставленої продукції виконав неналежним чином, здійснивши часткову оплату отриманої продукції на суму 78 457,66 грн., чим порушив п.п. 1.1., 5.1-5.2. Договору ПС №120523-241, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою №324 від 24.12.14 р. про сплату заборгованості, що виникла, проте недоотримані кошти за поставку так і не отримав.

У зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем в досудовому порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду та окрім вимоги про стягнення основного боргу в сумі 65 599, 20 грн., просить стягнути також пені в сумі 2 430, 77 грн. та 10 994,55 грн. інфляційних втрат.

Заявою №69/1 від 16.04.15 р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних.

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача зменшити розмір позовних вимог.

В абз. 3 п. 3.11 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що зменшено (чи збільшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

У зв'язку з цим спір вирішується, виходячи з нової ціни позову 28 245,66 грн., з яких 20 197, 21 - основний борг, 1 489,66 грн. - пеня, 702,20 грн. - 3% річних, 5 857,19 грн. - інфляційні втрати.

Дослідивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку задовольнити позов, з огляду на наступне.

За правовою природою Договір ПС №120523-241 від 23.05.12 р. є договором поставки, правове регулювання якого передбачене главою 54 ЦК України.

Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання, як це передбачено у статтях 11 та 509 ЦК України, що виникли з договору, інших юридичних фактів мають виконуватися належним чином відповідно до його умов, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. ст. 538, 692 ЦК України).

Як зазначалося раніше, за фактично передану продукцію остаточний розрахунок відповідачем здійснюється, згідно п. 5.1 Договору ПС №120523-241, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки продукції.

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак відповідач грошове зобов'язання з оплати вартості придбаного товару виконав частково в сумі 78 457,66 грн., на суму 20 197,21 грн. - не виконав.

З урахуванням встановлених обставин спору, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 20 197,21 грн. є доведеною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно додаткових матеріально-правових вимог позивача про стягнення сум пені в розмірі 1 489,66 грн., інфляційних втрат в розмірі 5 857,19 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 702,20 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 1 489,66 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 Договору ПС №120523-241 сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення платежу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 1 489,66 грн. за загальний період прострочення з 05.12.13 р. по 05.06.14 р., з яких:

- 942,35 грн. за період з 05.12.13 р. по 14.04.14 р.

- 546,71 грн. за період з 15.04.14 р. по 05.06.14 р.

Господарський суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за Договором ПС №120523-241 дійшов висновку, що останній є правомірно нарахованим та підлязає задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 1 489,66 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних з простроченої суми.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання (п. 6.2 Постанови ВГСУ від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 Постанови № 14).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (п. 3.1 Постанови № 14).

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується (п. 1.12 Постанови №14 ).

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних з простроченої суми, визнає його арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі на суму 702,20 грн.

Щодо стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 5 857,19 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція (абз. 3 п. 3.2. Постанови №14).

Господарський суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2014 року по січень 2015 року на загальну суму 5 857,19 грн., визнає його арифметично правильним, у зв'язку з чим вирішує стягнути зазначену суму згідно резолютивної частини рішення суду.

Стосовно розподілу судових витрат.

Витрати щодо сплати судового збору, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, місто Радомишль, вул. Котовського, буд. 35, ідентифікаційний код 32375423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" (03150, м. Київ, вул. Ямська, 72, ідентифікаційний код 30364554) :

- 20 197,21 грн. основного боргу,

- 1 489,66 грн. пені,

- 702,20 грн. 3% річних,

- 5 857,19 грн. інфляційних втрат,

- 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.04.15р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- у справу; 2- позивачу (рек. з пов.); 3- відповідачу (рек. з пов. )