Постанова № 43742321, 22.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 902/1522/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представників сторін О. Слодецького (дов. від 12.01.2015), С. Єршової (дов. від 18.04.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2015 року у справі № 902/1522/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Національно акціонерна компанія "Нафтогаз України" до дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" про стягнення 154 957 грн 81 коп.,

УСТАНОВИВ: У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Національно акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" про стягнення 24 956 грн 27 коп. річних і 130 001 грн 54 коп. індексу інфляції за період з 15 листопада 2013 року по 30 вересня 2014 року з підстав порушення зобов'язань за договором від 30 вересня 2011 року № 14/2480/11 на купівлю-продаж природного газу.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на зміну сторонами умов, порядку і строків розрахунків.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2014 року (судді А. Гулова, Г. Олексюк, М. Петухов) рішення скасовано і позов задоволено.

Дочірнє підприємство "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статті 625 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 82, статті 11128 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Публічне акціонерне товариство "Національно акціонерна компанія "Нафтогаз України" проти касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що рішенням господарського суду Вінницької області від 21 січня 2014 року у справі № 902/1653/13, яке набрало законної сили, позов публічного акціонерного товариства "Національно акціонерна компанія "Нафтогаз України" до дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" про стягнення сум боргу, санкцій, річних та інфляційних втрат за поставлений природний газ у сумі 1 117 641 грн 37 коп. задоволено в частині стягнення 948 858 грн 14 коп. основного боргу, 24 856 грн 27 коп. річних за період з 15 листопада 2012 року по 14 листопада 2013 року, 51 169 грн 26 коп. пені та 46 494 грн 05 коп. штрафу з мотивів неналежного виконання зобов'язань за договором від 30 вересня 2011 року № 14/2480/11 на купівлю-продаж природного газу; у частині стягнення 3 495 грн 44 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня 2012 року по січень 2013 року, у позові відмовлено.

За змістом частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 30 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" між публічним акціонерним товариством "Національно акціонерна компанія "Нафтогаз України", дочірнім підприємством "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк", територіальним органом казначейства у Вінницькій області, департаментом фінансів Вінницької обласної державної адміністрації, департаментом фінансів Вінницької міської ради, департаментом енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької міської ради укладено договір від 17 жовтня 2014 року № 834/3017 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" для погашення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 948 858 грн 14 коп згідно договору від 30 вересня 2011 року № 14/2480/11.

За змістом підпунктів 2 і 3 пункту 11 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором; після виконання договору сторони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (пункти 14, 16 договору).

Платіжним дорученням від 20 жовтня 2014 року № 12 відповідач перерахував позивачеві 948 858 грн 14 коп.

За період з 15 листопада 2013 року по 30 вересня 2014 року позивачем нараховані річні та інфляційні втрати, про стягнення яких подано позовну заяву.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що договором про організацію взаєморозрахунків сторони змінили умови, порядок і строки розрахунків на суму 948 858 грн 14 коп. за природний газ, поставлений на умовах договору від 30 вересня 2011 року № 14/2480/11.

Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що суми річних та інфляційних втрат нараховані позивачем за період, який передував укладенню договору про організацію взаєморозрахунків.

Таких висновків господарський суд апеляційної інстанції дійшов без урахування всіх обставин справи і вимог законодавства.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За змістом статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України України, оскільки розрахунок між сторонами відбувся на умовах, у порядку та строк, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України в постановах, зокрема, від 30 вересня 2014 року у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012; від 16 вересня 2014 року у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012, від 30 вересня 2014 року у справі № 922/2339/13.

Неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин статей 610, 612, 614 і 625 Цивільного кодексу України та не врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду України, зумовлює скасування постанови і залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2015 року у справі № 902/1522/14 скасувати, рішення Господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року залишити в силі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національно акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" 1 549 грн 58 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Вінницької області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець