Ухвала суду № 43740143, 22.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6643/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» пред'явило позов до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0003202201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 22 липня 2014 року по 24 липня 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Синтегра» за січень 2014 року та ТОВ «Укртехпром» за березень 2014 року.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, підприємством порушено вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункті в 201.1, 201.10 статті 201, пунктів 209.1, 209.2 статті209 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 238369 грн. (за січень 2014 року - на 79677 грн., за березень 2014 року - на 158692 грн.).

На підставі Акта перевірки позивача 29 серпня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003202201, згідно якого товариству «Комплекс Агромарс» збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 238369 грн. за основним платежем і на 119185 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.9).

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» є юридичною особою, зареєстроване 10 серпня 1998 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.24-28).

Основними видами діяльності товариства є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення свійської птиці; розведення інших тварин; змішане сільське господарство; допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність; виробництво м'яса; виробництво м'яса свійської птиці; виробництво м'ясних продуктів; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (т.1 а.с.24зв.).

23 серпня 2013 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») та ТОВ «Синтегра» укладено договір поставки №13-1078/КК-Ю (т.1 а.с.29-35), за умовами якого постачальник (ТОВ «Синтегра») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом договору є соняшниковий шрот. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватися сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно вимог діючого законодавства України. Поставка товару на об'єкт покупця здійснюється постачальником на умовах DDP ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Київкомбікорм» (DELIVERED DUTY PAID - Kyiv) ІНКОТЕРМС-2010, що застосовується з урахуванням особливостей положень договору. У момент поставки постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, оригінал рахунку-фактури, карантинний сертифікат, копію сертифікату якості чи інший документ для цього виду товару. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, платіжних доручень, ветеринарне свідоцтво, декларацій виробника (т.1 а.с. 36-69).

Також судом встановлено, що 19 березня 2014 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод») та ТОВ «Укртехпром» укладено договір поставки №222/2014/КАМ/О (т.1 а.с.72-74), за умовами якого постачальник (ТОВ «Укртехпром») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом договору є рослинна олія. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватися сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару цього виду згідно вимог діючого законодавства України. Поставка товару на об'єкт покупця здійснюється постачальником на умовах DDP ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» (DELIVERED DUTY PAID - Boryspil) ІНКОТЕРМС-2010, що застосовується з урахуванням особливостей положень договору. У момент поставки постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, оригінал рахунку-фактури, ветеринарне свідоцтво, копію сертифікату якості чи інший документ для цього виду товару. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду належним чином завірені копії рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, посвідчень якості, податкових накладних, платіжних доручень (т.1 а.с. 75-166).

З метою підтвердження використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем подано копії рапортів про виготовлення комбікормів, протоколів партії та рецептів (т.1 а.с.81-88, 95-105, 112-119, 126-151).

Товариством «Комплекс Агромарс» надано суду відомості по партіях товарів на складах за період з 1 березня 2014 року по 6 квітня 2014 року, а також за період з січня 2014 року по січень 2015 року як доказ відображення операцій здійснених із вказаними контрагентами у бухгалтерському обліку позивача (т.1 а.с.152-153, т.3 а.с.176-177).

Також позивачем подано витяги із книги обліку довіреностей на 2014 рік; журналу якості сировини, що надходить на комбікормовий завод; журналу зважування сировини на автовагах Бориспільської філії ТОВ «Комплекс Агромарс» (т.1 а.с.154-162).

Перед укладанням досліджуваних договорів, з метою запобігання укладенню правочинів із недобросовісними суб'єктами господарювання, товариство «Комплекс Агромарс» здійснило низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності контрагентів, зокрема отримало витяг з реєстру платників податку на додану вартість щодо ТОВ «Синтегра», копію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ «Укртехпром», копію наказу про призначення директора товариства «Укртехпром», копію довідки зі статистики та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Укртехпром» (т.1 а.с.185-189).

Також на підтвердження використання придбаних у ТОВ «Синтегра» та ТОВ «Укртехпром» товарів у власній господарській діяльності позивачем надано копії звітів про рух матеріальних цінностей, реєстрів накладних на надходження (прихід) кормів, реєстрів витрат кормів по пташниках на птахофермі, відомості витрат кормів, товарно-транспортні накладні на перевозку хлібопродуктів автомобільним транспортом, копії видаткових та податкових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ «Синтегра» та ТОВ «Укртехпром» були належним чином зареєстрованими юридичними особами, мали право укладати правочини, були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Що стосується посилань податкового органу на Акт Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 31 березня 2014 року №277/20-38-22-01-04/38493570 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Синтегра» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року», колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі №820/11939/14, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року залишена без змін (т.6 а.с.69-84), дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню зустрічної звірки товариства «Синтегра», за результатами якої складено Акт від 31 березня 2014 року №277/20-38-22-01-04/38493570 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Синтегра» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року» визнано протиправними; зобов'язано податковий орган відновити в електронній базі даних АІС «Податковий блок», «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «Синтегра», зазначені в податкових деклараціях із податку на додану вартість за період січень-лютий 2014 року; також відповідну ДПІ зобов'язано відкликати Акт від 31 березня 2014 року №277/20-38-22-01-04/38493570 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Синтегра» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року», направлений на адресу податкових органів України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на названі судові рішення (т.6 а.с.85-86).

В той же час, акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства Позивача.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в Постанові від 27 лютого 2014 року у справі № К/800/41631/13.

Також, представник апелянта вказав на наявність у податкового органу інформації про існування кримінального провадження за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств з ознаками «фіктивності», у тому числі ТОВ «Синтегра», однак жодних відомостей про наявність судових вироків чи кримінальних проваджень стосовно посадових осіб ТОВ «Синтегра» та «Укртехпром» відповідачем не надано.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Собків Я.М.

Борисюк Л.П.