Вирок № 43739363, 23.04.2015, Тростянецький районний суд Сумської області

588/1880/14-к

1-кп/588/7/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2015 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючої судді Линник О.С., за участі секретаря Долі Н.В., з участю прокурора Авершиної І.О., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014200270000609 від 31.10.2014 р. та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014200270000631 від 11.11.2014 р. по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тростянець Сумської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 25.11.2008 року за ч.2 ст.308 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 27.10.2011 року за ст.395 КК України до 3 місяців арешту;

- 20.02.2013 року за ч.1 ст.296 КК України до 3 місяців арешту;

- 08.11.2013 року за ч.1 ст.122, ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 04.07.2014 року на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році»;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Тростянець Сумської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_2 раніше судимого:

- 27.05.2002 року за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі;

- 13.03.2008 року за ч.1 ст.121 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 20.12.2011 року за ст.128 КК України до 240 годин громадських робіт;

- 17.05.2012 року за ч.2 ст.389 КК України до 4 місяців 30 днів арешту;

- 08.01.2014 року за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, раніше судимий за вчинення злочинів, в тому числі за скоєння корисливого злочину, 08.11.2013 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, судимість за який не знята і не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову продовжив злочинну діяльність.

Так, ОСОБА_1, у невстановлений слідством день в кінці серпня 2014 р. у вечірній період часу, перебуваючи у домоволодінні за адресою по АДРЕСА_2, належному ОСОБА_3, скориставшись відсутністю власниці, маючи корисливий умисел на заволодіння чужим майном, та впевнившись, що залишається непоміченим, вчинив таємне викрадення бензопили марки «Дружба 4», чим завдав останній збитків згідно висновку експерта №458 від 17.11.2014 р. на суму 740 грн.

ОСОБА_2, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, останній раз 08.01.2014 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт, судимість за який не знята і не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову продовжив злочинну діяльність.

28.10.2014 р. у денний період часу, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, маючи корисливий умисел на заволодіння чужим майном, скоїли наступний злочин. Так, ОСОБА_1, скориставшись відсутністю власника на сусідньому із його господарством, розташованого в АДРЕСА_3 належного ОСОБА_4, переліз через паркан, яким обгороджене домогосподарство ОСОБА_4, таким чином проникнувши на вказану територію з метою крадіжки, підняв металевий диск колеса від автомобіля ГАЗ-52, який знаходився на землі біля паркану у вищезазначеному домогосподарстві, вартістю згідно висновку експерта №452 від 11.11.2014 р. 150 грн., та передав його через паркан ОСОБА_2, який усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1 та на його прохання, взяв вказаний диск від ОСОБА_1 та поклав його на землю домогосподарства АДРЕСА_1. Однак, під час зазначених дій, спрямованих на крадіжку металевого диску колеса до автомобіля ГАЗ-52, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були помічені власником ОСОБА_4, і зв'язку із цим не змогли довести кримінальне правопорушення до кінця.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 по першому епізоду свою вину визнав повністю та показав, що у серпні 2014 року він, перебуваючи у господарстві по АДРЕСА_2, де проживали ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3, та де він також з дозволу господарів проживав, та вживали спиртні напої разом із ОСОБА_6 та власниками вказаного господарства. Йому було відомо, що у власників мається бензопила у неробочому стані, яка знаходилась у приміщенні кладової біля коридору, тому він, у той час, коли власники перебували у будинку, зайшовши до коридора, взяв вказану бензопилу та разом із ОСОБА_6 відніс того ж дня та продав на металолом ОСОБА_12.

По другому епізоду ОСОБА_1 свою вину визнав частково, оскільки не визнає кваліфікуючою ознакою вказаного кримінального правопорушення попередню змову групою осіб та показав що, 28.10.2014 року він вийшов зі свого будинку на подвір'я, яке розташоване по АДРЕСА_1 та побачив біля паркану сусіднього домогосподарства АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_4, диск з автомобіля і у нього раптово виник умисел на його викрадення. З цією метою він переліз через паркан та став його піднімати, диск був важкий, приблизно 20 кг, і тоді він покликав ОСОБА_2, який у той час перебував у його господарстві , щоб він допоміг прийняти вказаний диск зі сторони господарства ОСОБА_1. Коли ОСОБА_2 допоміг перекинути через паркан диск - то несподівано з'явився ОСОБА_4, який їх побачив та примусив повернути викрадене, тому він переліз через паркан до свого господарства та перекинув назад диск.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав частково, так як не визнає кваліфікуючою ознакою вказаного кримінального правопорушення «попередню змову групою осіб» та показав, що 28.10.2014 року у обідній час він зі ОСОБА_1 перебували на подвір'ї домогосподарства АДРЕСА_1. Коли він вийшов з туалету, то побачив за парканом у сусідньому домогосподарстві АДРЕСА_3 ОСОБА_1, який тримав у руках на висоті паркану диск з автомобіля і сказав, щоб ОСОБА_2 його тримав. ОСОБА_2, усвідомлюючи те, що ОСОБА_1 скоює крадіжку, погодився допомогти ОСОБА_1, та підійшовши до вказаного паркану - взяв у руки диск, та кинув його на ділянку ОСОБА_1. Після того одразу вийшов ОСОБА_4, який побачивши їх сказав, щоб повернули диск, і ОСОБА_1 його перекинув назад.

Крім особистих показів ОСОБА_1, його вина у скоєнні першого епізоду підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 допомагав ОСОБА_5 по господарству, та перебуваючи у їх домоволодінні, 15 серпня 2014 року зранку вживав спиртні напої, при тому був також ОСОБА_6 Через деякий час, вона, перебуваючи у будинку, почула, що у коридорі щось цокотить, так як вона має вади зору, тому не бачила, що відбувається, однак запитала у ОСОБА_1, що він там робить, на що він у грубій формі відповів, що то не її діло. Увечері, коли ОСОБА_1 з ОСОБА_6 пішли з їх господарства, перед цим налаштували якийсь мішок, ОСОБА_5 спав, а коли прокинувся, вона попросила, щоб він пішов подивитися, що вони там у коридорі торохтіли. Тоді ОСОБА_5 виявив, що немає бензопили, совка, кочерги, сковорідки та мотору з пральної машинки. 19 серпня 2014 року до них зайшли ОСОБА_6 і ОСОБА_1, яких почав сварити ОСОБА_5 і вимагав повернення бензопили. Вказану бензопилу придбали за її кошти, які вона отримала як пенсію.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.11.2014 р. встановлено, що від ОСОБА_3, мешканки по АДРЕСА_2, прийнята дільничним інспектором Тростянецького РВ УМВС заява, про те, що орієнтовно 19.08.2014 р. з належного вказаній особі господарства зникла бензопила, яка знаходилась у кладовці будинку (а.с.192).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що у серпні 2014 року він зі ОСОБА_1 був у господарстві ОСОБА_5, оскільки того дня вони там вживали спиртні напої. У будинку сиділа ОСОБА_3, яка з ними теж випила, а потім вигнала їх з будинку і вони перейшли у двір. Потім ОСОБА_1 відлучився кудись, а коли повернувся - то вже у руках тримав сумку чи то пакет, звідки було видно ручку з бензопили, інші металеві предмети і запропонував здати їх. ОСОБА_1 ніс сумку, а він трубку з пилки. Вони пішли до ОСОБА_12, де ОСОБА_1 збув вказані предмети, а на виручені кошти купили пива. Згодом він запитав у ОСОБА_1, що то він здавав на металобрухт, на що той відповів, що то був якийсь хлам, який назбирав у ОСОБА_5 Того ж дня він зайшов до ОСОБА_5, який сварився, що зникло якесь залізо, і прогнав його.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він проживає разом з ОСОБА_3, живуть вони за рахунок її пенсії. Також у нього деякий час жив ОСОБА_1. Того дня у серпні місяці 2014 року, точної дати не пам'ятає, у нього зникла бензопила, яка була хоч у розібраному стані, однак працююча. Він збирався надалі ремонтувати пилку, вже взяв запчастини, замінив кільце, залишилось поміняти поршень. Пилка лежала у коридорі в кладовій. Коли сталася крадіжка, він не бачив, оскільки вживав спиртне і пішов спати, а вже потім йому повідомила про це ОСОБА_3, яка сиділа в хаті і чула як у коридорі щось торохтіло. На цю бензопилу кошти давала особисто ОСОБА_3 Потім до нього прийшов ОСОБА_6, якому він розповів про те, що сталося. ОСОБА_6 йому віддав 300 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що у серпні 2014 року у денний час по вул.Леніна в м.Тростянець він бачив як ОСОБА_1 та ОСОБА_6 несли в руках бензопилу, а в руках ОСОБА_1 був якийсь пакет з чимось. Пилка була стара пошарпана,без шини.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №458 від 17.11.2014 р. середня ринкова вартість бензопили «Дружба 4» , бувшої у використанні, на момент вчинення злочину могла становити 740 грн. (а.с.88-90).

Під час проведення слідчого експерименту 19.11.2014 р. з участю підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_1 показав та розповів про обставини, при яких він скоїв крадіжку бензопили, вказав на місце у коридорі, де знаходилась бензопила, куди він потім попрямував зі вказаною бензопилою (а.с.91-94).

Вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні замаху на крадіжку колісного диску підтверджується наступними зібраними та дослідженими доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 28.10.2014 року близько 10 години ранку він прийшов додому та під калиною на його території господарства по АДРЕСА_3 побачив ОСОБА_1, який намагався від нього сховатися під кущем калини, а за парканом стояв ОСОБА_2 Під тим кущем калини років 15 лежав колісний диск з вантажного автомобіля, а також інший метал. Він наказав ОСОБА_1 негайно повернути те, що взяв, і ОСОБА_1 переліз через паркан на своє господарство, та перекинув назад колісний диск. Про вказану подію згодом він повідомив дільничного інспектора міліції.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №452 від 11.11.2014 року середня ринкова вартість металевого диску колеса до автомобіля ГАЗ 52 на момент вчинення злочину могла становити 150 грн. (а.с.83-85). Вказаний металевий диск з колеса вантажного автомобіля за постановою слідчого визнано речовим доказом та передано на зберігання власнику (а.с.86).

Під час проведення слідчого експерименту 13.11.2014 р. за участі ОСОБА_2 у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_2 детально показав та розповів про обставини скоєння кримінального правопорушення, а саме, що 28.10.2014 року близько 10 години він перебував у домогосподарстві ОСОБА_1, коли він йшов по подвір'ю, його покликав ОСОБА_1, який перебував за парканом у сусідньому домогосподарстві АДРЕСА_1 та попросив допомогти йому вчинити крадіжку металевого диску з вантажного автомобіля, що належить ОСОБА_4, на що ОСОБА_2 погодився. Він підійшов до паркану, ОСОБА_1 через паркан подав йому диск, він його взяв та поклав на землю на територію домогосподарства №15. В цей час прийшов власник та вказав, щоб вони повернули викрадене(а.с.57-60).

Також згідно протоколу проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_1 у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_1 детально показав та розповів про те, як він 28.10.2014р. близько 10 години перебував у себе вдома по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 та на сусідньому подвір'ї АДРЕСА_3 помітив металевий диск до вантажного автомобіля та вирішив його викрасти. Він переліз через паркан, взяв диск і передав його через паркан ОСОБА_2, а той поклав його на землю. Потім на подвір'я вийшов власник ОСОБА_4 і сказав щоб викрадене повернули (а.с.61-64).

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані органами досудового слідства за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, так як їх обвинувачено в тому, що вони своїми умисними діями вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище, кваліфікуючою ознакою якого є попередня змова.

Однак, у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у тому, що вони заздалегідь змовились викрасти у потерпілого ОСОБА_4 металевий диск колеса до автомобіля ГАЗ-52.

Відповідно до ч.2 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.

Із показів обвинувачених, даних в судовому засіданні, вбачається, що умисел на викрадення вказаного майна заздалегідь виник у ОСОБА_1, а ОСОБА_2 вже під час вчинення злочину ОСОБА_1 погодився допомогти йому у скоєнні кримінального правопорушення як співвиконавець. Вказані обставини не були спростовані доказами. Таким чином, зважаючи на викладене, суд вважає, що необхідно виключити з обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України кваліфікуючу ознаку, як «попередня змова групою осіб».

Отже, за таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень доведена, а його дії суд кваліфікує:

- за ч.2 ст.185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

- за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та поєднане з проникненням у сховище.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення доведена, а дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, та поєднане з проникненням у сховище.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, судимості в установленому законом порядку не зняті і не погашені, не працевлаштований, збитки потерпілій ОСОБА_3 не відшкодовані, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди потерпілому ОСОБА_4

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочину.

Суд не визнає обтяжуючими провину обставини - скоєння злочину повторно, так як вказана обставина є кваліфікуючою ознакою інкримінованих кримінальних правопорушень, а вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, як кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, у суді не доведена та із обвинувачення виключена.

ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, судимості в установленому законом порядку не зняті і не погашені, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено, так як суд не визнає обтяжуючими провину обставини - скоєння злочину повторно, бо вказана обставина є кваліфікуючою ознакою інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, а вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, як кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, у суді не доведена та із обвинувачення виключена.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, ступені тяжкості скоєних кримінальних правопорушень ОСОБА_1, особу винного, який має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не став, обтяжуючі провину обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому, яке полягає в умовах ізоляції від суспільства, і таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із тим, суд вважає, що у наявності є сукупність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 та знижують суспільну небезпечність скоєного ним діяння за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, думку потерпілого, який просив не карати суворо, те, що сума майна, на скоєння викрадення якого було зроблено замах, є незначною, і які дають можливість застосувати до нього ст.69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.185 КК України.

Крім того, остаточну міру покарання необхідно визначити ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_2, з урахуванням сукупності пом'якшуючих провину обставин, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, думку потерпілого, який просив не карати суворо, те, що сума майна, на скоєння викрадення якого було зроблено замах, є незначною, враховуючи особу винного, його матеріальний стан, суд вважає за можливе застосувати до нього ст.69 КК України та призначити більш м'яке покарання, не зазначене у санкції інкримінованої частини статті, та призначити покарання обвинуваченому, яке не полягає в умовах ізоляції від суспільства, і таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, замінений за ухвалою суду від 07.04.2015 року, до вступу вироку в законну силу необхідно залишити тримання під вартою, а відносно ОСОБА_2 залишити до набрання вироком законної сили - особисте зобов'язання, оскільки ризики, передбачені ст..177 КПК України, продовжують існувати і у суду не має впевненості, що інші, більш м'які запобіжні заходи можуть забезпечити належну поведінку обвинувачених чи перешкодити їм продовжити злочинну діяльність.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта необхідно стягнути у дольовому порядку зі ОСОБА_1 у розмірі 138,42 грн. та із ОСОБА_2 у розмірі 46,14 грн. на користь держави.

Речовий доказ: металевий диск колеса до автомобіля ГАЗ-52, який перебуває під схоронною розпискою у ОСОБА_4 - необхідно залишити у користування останнього, як належний йому на праві власності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 371, ч.2,3 ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і по цьому закону призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;

- за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити тримання під вартою та строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 07.04.2015 року з 10 години 30 хвилин .

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і по цьому закону із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити особисте зобов'язання.

Строк відбування покарання рахувати із часу приведення вироку до виконання.

Речовий доказ металевий диск колеса до автомобіля ГАЗ-52 - залишити у користуванні ОСОБА_4

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчих експертиз у розмірі 147 грн.42 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 49 грн. 14 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1, який перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку суду після його проголошення негайно вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя О.С. Линник