Ухвала суду № 43736819, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/9991/31502/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012

у справі № 2а-16341/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Кліносол Трейдінг Компані»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (ДПІ)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, позов задоволено: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.04.2010 № 0003082310/0, від 21.10.2010 № 0003082310/2 та від 26.11.2010 № 0003082310/3.

В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.03.2010 № 149/23-10/34048050, про порушення ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено загальну суму податкового кредиту у податковому обліку за травень, червень, липень 2009 року на 383334,00 грн. у зв`язку з включенням до податкового кредиту податку на додану вартість у цій сумі за податковими накладними, виписаними позивачу ТОВ «Мегаполісбудлюкс», яке за юридичною адресою відсутнє, фактичне місцезнаходження якого не відомо, а в штаті якого числяться 2 особи (відповідно до розрахунку комунального податку).

Згідно з висновком ДПІ, договори на поставку маркетингових послуг між позивачем та ТОВ «Мегаполісбудлюкс» є нікчемними, про що свідчать наданні під час проведення перевірки ТОВ «Мегаполісбудлюкс» пояснення громадянина ОСОБА_4 (директора та засновника ТОВ «Мегаполісбудлюкс»), викладені в протоколі допиту від 20.11.2009, який зазначив, що жодного відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегаполісбудлюкс» не мав, звітних та первинних документів не підписував, печатку підприємства не отримував, рахунки у банках не відкривав.

За наслідками перевірки та процедури апеляційного оскарження ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.04.2010 № 0003082310/0, від 21.10.2010 № 0003082310/2 та від 26.11.2010 № 0003082310/3 про донарахування ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 575001,00 грн. (у тому числі, 383334,00 грн. - основний платіж та 191667,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції)

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» (замовник) та ТОВ «Мегаполісбудлюкс» (виконавець) укладені договори про надання маркетингових послуг від 05.05.2009 № 05-05/09, від 02.06.2009 № 02-06/09 та від 01.07.2009 № 01-07/09, згідно з умовами яких замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень, що цікавлять замовника і які визначені вказаними договорами.

За наслідками виконання вказаних договорів ТОВ «Мегаполісбудлюкс» виписало позивачу податкові накладні, ПДВ в загальній сумі 383334,00 грн. за якими він включив до податкового кредиту у податковому обліку за травень, червень, липень 2009 року.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договорів від 05.05.2009 № 05-05/09, від 02.06.2009 № 02-06/09 та від 01.07.2009 № 01-07/09, податкових накладних, платіжних доручень, актів здачі-прийомки виконаних робіт, змісту цих досліджень за темами «Огляд ринку України матеріалів для дорожньої розмітки і дорожньої техніки для розмітки доріг в 3-х частинах», «Реалізація ідей про активну дорожню розмітку на практиці», «Реалізація ідей в умовах кризи», «Бізнес-план ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані», «Досвід дистриб'ютерів. Перспективи середнього цінового ринку лакофарбової продукції України» у вигляді аналітичних звітів, таблиць, графіків, рекламних роликів) (додатки до справи № 1,2,3)суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу послуг з маркетингових досліджень від ТОВ «Мегаполісбудлюкс». Ці види маркетингових послуг відповідають предмету діяльності позивача, серед яких згідно із пунктом 5.2 статуту, затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Кліносол Трейдінг Компані» від 29.12.2009, є виробництво продукції для горизонтальної розмітки автомобільних шляхів; оптова і роздрібна торгівля такою продукцією; розмічування автомобільних шляхів. Оцінка цих доказів судом відповідає нормам ст. 86 КАС України. За встановлення обставин щодо надання позивачу послуг с маркетингових досліджень ТОВ «Мегаполісбудлюкс» суди зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарської операцій із ТОВ «Мегаполісбудлюкс».

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев