Ухвала суду № 43736764, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/9991/28584/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012

у справі № 2а-10456/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізоляція»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012, позов задоволено частково: скасовано наказ ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 04.07.2011 № 1096 про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ізоляція» з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, за період з 01.04.2008 по 30.10.2009; визнано неправомірними дії ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова по проведенню перевірки ТОВ «Ізоляція», результати якої оформлені актом від 14.07.2011 № 2918/22/31148950; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Основ'янська ОДПІ, правонаступник ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що відповідач направив на адресу позивача листи від 28.05.2011 № 10419/10/20-019 та від 25.06.12 № 12116/10/22-017, в першому з яких витребував письмові пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаєморозрахунків з ПП «Укрбудпромсервіс» за період з 01.04.2008 по 06.04.2011, а в другому - підтверджуючі документи щодо взаємовідносин із Управлінням по переробці газу та конденсату ДК «Укргазвидобування». На вказані листи позивач надав відповіді від 10.06.2011 № 15/23/1707 та від 07.07.2011 № 15/23-21, згідно з якими надав пояснення та запитувані податковим органом документи.

У подальшому на підставі наказу від 04.07.2011 № 1096 ДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих за період з 01.04.2008 по 30.10.2009, за результатами якої складено акт від 14.07.2011 № 2918/22/31148950.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України (ПК) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби..

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 ст.78 цього Кодексу встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 79.1 ст. 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 цієї статті).

Встановивши у судовому процесі факт надання позивачем відповідей на запити податкового органу листами від 10.06.2011 № 15/23/1707 та від 07.07.2011 № 15/23-21, в першому з яких позивач надав пояснення на поставлені у запиті від 28.05.2011 № 10419/10/20-019 питання та надав запитувані як у цьому запиті, так і у запиті від 25.06.2012 № 12116/10/22-017 документи, про що свідчать копії вказаних відповідей (а.с. 5. 7 т.4), а також те, що наказ про проведення перевірки був виданий до спливу 10-тиденного строку, який встановлений підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 ПК для надання відповіді на запит від 25.06.2012, суди попередніх інстанцій зробили правильні висновки про неправомірність наказу від 04.07.2011 № 1096 про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ізоляція» та дій податкового органу щодо проведення перевірки, призначеної цим наказом.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд, у відповідності до частини 2 ст. 220 КАС України, здійснено у межах касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції

м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев