Ухвала суду № 43736741, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/9991/1963/12

№ К/9991/1963/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011

у справі № 2270/10363/11 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укрінтек»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 № 0000022301/33 в частині нарахування суми за основним платежем 266631,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 66658,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 № 0000032301/34 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 266630,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 53326,00 грн. В решті позовних вимог відмолено.

В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.12.2010 № 13206/23-6/31359725, про порушення ТОВ «Укрінтек» норм підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) та пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), а саме: 1) завищено суму податкового кредиту у податковому обліку за квітень-серпень, жовтень-грудень 2009, січень, лютий 2010 року на 1261709,00 грн. у зв`язку з включенням податку на додану вартість у цій сумі за податковими накладними, виписаними ТОВ «ГСМ-Техсервіс», ТОВ «Транспортно-Експедиційна Компанія «ОВО», ТОВ «Будівельно-постачальна компанія «ПГС», ТОВ «Слепт Фактура», ПП «Сім-Сім 2009», ПП «Рейсмет-Юг», ТОВ «Новітні технології розвитку та бізнесу», ТОВ «Українська міжрегіональна торгівельна мережа», ТОВ «Інтеркоммаркет»; 2) завищено валові витрати на загальну суму 6009280,00 грн. за 2-й, 3-й, 4-й квартал 2009, 1-й, 2-й квартал 2010 року за рахунок віднесення до їх складу витрат з придбання товарів, маркетингових та транспортних послуг у ТОВ «ГСМ-Техсервіс», ТОВ «Транспортно-Експедиційна Компанія «ОВО», ТОВ «Будівельно-постачальна компанія «ПГС», ТОВ «Слепт Фактура», ПП «Сім-Сім 2009», ПП «Рейсмет-Юг», ТОВ «Новітні технології розвитку та бізнесу», ТОВ «Українська міжрегіональна торгівельна мережа», ТОВ «Інтеркоммаркет».

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.01.2010: № 0000022301/33 - про донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1877901,00 грн. (у т.ч., 1502321,00 грн. - основний платіж та 375580,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та № 0002632301 - про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1577136,00 грн. (у т.ч. 1261709,00 грн. - основний платіж та 315427,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «Укрінтек» (покупець) та ТОВ «Слепт Фактура» (постачальник) укладений договір поставки від 02.02.2010 № 01/02-2010, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар (засоби індивідуальної охорони).

За наслідками виконання цього договору ТОВ «Слепт Фактура» виписало на адресу ТОВ «Укрінтек» податкові накладні, суми ПДВ за якими він включив до податкового кредиту у податковому обліку за 2-4 квартал 2010 та на підставі яких сформував валові витрати за 1-й, 2-й квартал 2010.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договору поставки від 02.02.2010 № 01/02-2010, податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, зведених таблиць по прибуткових накладних по господарських операціях із ТОВ «Слепт Фактура») суди попередніх інстанцій встановили факт придбання позивачем товарів (засоби індивідуальної охорони) у ТОВ«Слепт Фактура».

Як свідчать матеріали справи, 15.12.2010 ТОВ «Укрінтек» проводилась контрольна перевірка часткової інвентаризації цінностей на складі, за результатами якої складено інвентаризаційний опис ТМЦ № 2 відповідно до якого на складі знаходились вибухонебезпечні ліхтарі, драбини та стрем'янки, електровимірювальні пристрої, засоби захисту органів дихання, миючі засоби, плакати та знаки безпеки. Вказаний опис підтверджує, що на відповідальному зберіганні комірника ОСОБА_4 знаходилось 609 найменувань товарів, перехованих та наявних у зведених таблицях по прибуткових накладних господарських операцій позивача із ТОВ «Слепт Фактура».

Оцінка судами попередніх інстанцій доказів у справі відповідає нормам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України. За встановлення вказаних обставин суди зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту у сумі 213304,00 грн. та валових витрат у розмірі 1066522,00 грн. за наслідками господарської операцій із ТОВ «Слепт Фактура».

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах касаційної скарги відповідно до положень частини другої ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев