Постанова № 43735406, 15.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 року м. Київ К/9991/20254/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Руденко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-11906/11/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» 20.03.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.03.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, абзацу другого статті 19, статті 58 Конституції України, пунктів 6, 9 статті 3, пунктів 3, 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статей 238, 239, 241, 250 Господарського кодексу України, пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, статей 158, 159, 206 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Вінниці було проведено фактичну перевірку Пристані «Вінниця» Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», за результатами якої було складено акт від 16.06.2011 №283/02/28/23/14287595.

Перевіркою порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) з №33 від 14.06.2008 по №0299 від 20.09.2010, в загальній кількості 133 штуки.

На підставі акту перевірки від 16.06.2011 №283/02/28/23/14287595 Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0002142305, яким до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 45220,00грн.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 зазначеного Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2011 №0002142305 до позивача за не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків застосовано штрафну санкцію в розмірі 45220,00грн., тобто санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок не зберігання.

Натомість, за відповідне порушення до позивача має бути застосовано одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340,00грн.

Враховуючи викладене податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0002142305 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44880,00грн.

Проте, помилковість висновків судів щодо розміру штрафної (фінансової) санкції, яка підлягала застосуванню до позивача, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 225, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-11906/11/2670 змінити. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0002142305 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44880,00грн.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-11906/11/2670 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв