Ухвала суду № 43735239, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/9991/80805/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року

у справі № 2а/0270/3589/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля»

до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0000022200 від 06 червня 2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гайсинської МДПІ Вінницької області № 0000022200 від 06 червня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» 828,70 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Гайсинська МДПІ Вінницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Гайсинської МДПІ Вінницької області його правонаступником - Гайсинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 374374 від 15 липня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Гайсинська МДПІ Вінницької області провела виїзну планову перевірку ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 525/2300/34009446 від 25 травня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: порушення термінів митного оформлення товару згідно умов контакту № 519811 від 06 липня 2010 року, укладеного з нерезидентом - Фірмою «Braunschweigische Maschinenbauanstalt AG», Федеративна республіка Німеччина.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що оскільки перерахування валютних коштів у сумі 50009,00 Євро на користь нерезидента було здійснене позивачем 10 серпня 2010 року. То граничним строком надходження товару на митну територію України було 06 лютого 2011 року, тоді як вантажна митна декларація № 401030001/2011/000343 була оформлена 29 березня 2011 року.

06 червня 2011 року Гайсинська МДПІ Вінницької області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000022200, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахувала ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності у сумі 82870,44 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що датою імпорту є дата перетину товаром митного кордону України, а не дата оформлення вантажної митної декларації, у зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави нараховувати пеню за порушення термінів надходження товару по вказаному вище імпортному контракту, оскільки імпортований товар перебував під митним контролем митного органу згідно штампу «Під митним контролем».

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належить, зокрема, імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

За змістом абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та абзацу 2 підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією (що підтверджується штампом митниці «Під митним контролем» на товаросупровідних документах), для застосування статей 2, 4 України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

З огляду на те, що згідно відмітки митного органу «Під митним контролем» імпортований товар надійшов на митну територію України в межах строку, визначеного статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (а саме - 14 грудня 2010 року), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області. підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна