Ухвала суду № 43735109, 09.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2015р. м. Київ К/800/110/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Зет" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібра Зет" (далі - ТОВ "Лібра Зет") звернулось до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ) в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у задоволенні позову ТОВ "Лібра Зет" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Лібра Зет" задоволено. Скасовано Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ТОВ "Лібра Зет".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Новомосковська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Новомосковською ОДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Лібра Зет" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України з податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ "Лігран" за період березень, травень-серпень 2012 року, ТОВ "Шоковіта" за вересень-грудень 2012 року. За результатами перевірки складено акт №148/222/34148492 від 23 квітня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Лібра Зет" вимог п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту по декларації з ПДВ на загальну суму 216190, 30 грн.; п. 44.1 і 44.2 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, в тому числі: собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) податкової декларації з податку на прибуток за період з 01 березня 2012 року по 31 жовтня 2012 року на 1084985, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 227847, 00 грн.

На підставі акта перевірки Новомосковською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року: №0000672202, яким ТОВ "Лібра Зет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 284809, 00 грн., у т.ч. 227847, 00 грн. за основним платежем та 56962, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000662202, яким ТОВ "Лібра Зет" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 270237, 88 грн., у т.ч. 216190, 30 грн. за основним платежем та 54047, 58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Лібра Зет" та ТОВ "Лігран" був укладений договір поставки №26/03-1 від 26 березня 2012 року на поставку металопродукцію та інших матеріалів. Також між ТОВ "Лібра Зет" та ТОВ "Шоковіта" був укладений договір поставки №17/09-1 від 17 вересня 2012 року на поставку металопродукції та матеріалів. ТОВ "Лібра Зет" відобразило господарські взаємовідносини у бухгалтерській та податковій звітності. За наслідками господарських операцій контрагентами ТОВ "Лігран" і ТОВ "Шоковіта" видані податкові та видаткові накладні, які мають необхідні реквізити, та складені відповідно до вимог законодавства. Оплата товарів ТОВ "Лібра Зет" підтверджена платіжними дорученнями та виписками по рахунку.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що господарські операції ТОВ "Лібра Зет" з контрагентами ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта" підтверджені належними первинними документами, оприбуткування ТОВ "Лібра Зет" придбаних товарів та послуг, використання їх у власній господарській діяльності підтверджено видатковими накладними, актами приймання-передачі, (внутрішнього переміщення) основних засобів, накладними на внутрішнє переміщення, актами списання ТМЦ, журналом-ордером та відомості по рахунку.

Також судом апеляційної інстанції зазначено, що підставою для винесення Новомосковською ОДПІ податкових повідомлень-рішень були акти перевірки контрагентів ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта", які судовими рішеннями визнані неправомірними.

За таки обставин суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що ТОВ "Лібра Зет" правомірно сформовано податковий кредит на підставі належних первинних документів, складених за наслідками господарських операцій з контрагентами, а тому податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Лібра Зет".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров