Ухвала суду № 43731517, 15.04.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/25325/14-ц

Провадження № 22-ц/792/803/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,

суддів - Баса О.Г., Карпусь С.А.,

при секретарі - Бондарі О.В.,

з участю: представника позивача - Олійника В.А.,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Галина Григорівна, Хмельницьке міськрайонне управління юстиції в особі реєстраційної служби, про розірвання договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, витребування майна, зобов'язання повернути кошти,

в с т а н о в и л а:

27 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» (далі - ПАТ «Хмельницькобленерго») звернулось до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначило, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною Компанією «Хмельницькобленерго» (далі - ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго»), правонаступником якого є ПАТ «Хмельницькобленерго». 26 жовтня 2004 року між ними було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 6221.

За даним договором у власність ОСОБА_2 перейшла квартира АДРЕСА_1.

Продаж було вчинено за 104206 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 17367 грн. 80 коп. Розрахунок між сторонами мав здійснюватися з розстроченням платежу. На момент укладення договору ОСОБА_2 сплатила 5210 грн. Решту суми - 98996 грн. 80 коп. остання зобов'язалась сплатити до 26 жовтня 2014 року.

1 листопада 2004 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» про щомісячне утримування із її заробітної плати коштів в сумі

________________

Доповідач у першій інстанції Демінська А.А. Провадження № 22-ц/792/803/14

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія №№ 19, 20

825 грн. на виконання умов вказаного договору. У зв'язку із звільненням ОСОБА_2, останнє відрахування за даною заявою відбулося в лютому 2006 року.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків між ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 від 31 грудня 2008 року та довідки, виданої головним бухгалтером ПАТ «Хмельницькобленерго», заборгованість ОСОБА_2 перед товариством склала 84996 грн. 80 коп.

18 березня 2009 року ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» на її адресу було направлено претензію щодо погашення заборгованості. У відповідь на претензію ОСОБА_2 зобов'язалась своєчасно здійснити розрахунок за договором купівлі-продажу до 26 жовтня 2014 року. Проте, станом на 25 листопада 2014 року заборгованість ОСОБА_2 перед товариством залишається непогашеною.

На даний час ПАТ «Хмельницькобленерго» стало відомо, що 15 грудня 2004 року між ОСОБА_2 та її батьком ОСОБА_8 був укладений договір дарування, за яким до останнього перейшло право власності на спірну квартиру. Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г.

Пізніше, після смерті ОСОБА_8, право власності на квартиру перейшло до його дружини ОСОБА_9, на підставі виданого Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину від 25 липня 2007 року. 20 лютого 2013 року ОСОБА_9 померла. Спадкоємцем першої черги є її син ОСОБА_8, який на час відкриття спадщини постійно проживав з останньою.

А тому, просив суд, розірвати договір купівлі-продажу від 26 жовтня 2004 року, укладений між ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 6221; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_9; витребувати від ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1 та повернути її ПАТ «Хмельницькобленерго»; зобов'язати ПАТ «Хмельницькобленерго» повернути ОСОБА_2 кошти, сплачені за договором купівлі-продажу від 26 жовтня 2004 року в сумі 19210 грн.

За заявою позивача ПАТ «Хмельницькобленерго» одного із первісних відповідачів - ОСОБА_8 було замінено на належного співвідповідача ОСОБА_3

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Непогоджуючись з даним рішенням, представник ПАТ «Хмельницькобленерго» подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Рішення суду вважає незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Не погоджується із висновком суду про те, що спірний договір купівлі-продажу не передбачав умови про продаж товару з розстроченням платежу, а фактично був укладений договір купівлі-продажу з відстроченням платежу до 26 жовтня 2014 року. Такий висновок вважає помилковим та безпідставним. Так, суд не врахував п. 2 вказаного договору, яким чітко передбачено, що розрахунок між сторонами здійснюється з розстроченням платежу.

Судом не взято до уваги положення ст.ст. 526, 610, 611 ч. 1 п. 1, 651, 695 ЦК України.

Хибним, на його думку, є висновок суду про те, що порушення ОСОБА_2 строків платежів, не позбавило значною мірою ПАТ «Хмельницькобленерго» того, на що товариство розраховувало при укладенні договору. Суд не врахував, що згідно з вимогами чинного законодавства має настати відповідальність за невиконання умов договору та правовий наслідок, встановлений договором або законом, а саме відмова ПАТ «Хмельницькобленерго» від договору та повернення проданого товару.

Внесення ОСОБА_2 19 січня 2015 року коштів на рахунок ПАТ «Хмельницькобленерго» в сумі 84996 грн. 80 коп., із простроченням платежу на 2 місяці 24 дні, вже під час розгляду справи в суді першої інстанції, не може бути прийнятий за належне виконання покупцем умов договору, оскільки на момент оплати цей договір був розірваний внаслідок односторонньої відмови продавця від нього.

Не відповідає дійсності висновок суду про те, що допущеному ОСОБА_2 простроченню остаточної оплати за договором сприяло ненадання офіційної відповіді ПАТ «Хмельницькобленерго» про розмір заборгованості та реквізити для її сплати, оскільки з такими вимогами вона не зверталась до товариства. Окрім того, в претензії від 18 березня 2009 року, надісланої на її адресу, було зазначено розмір заборгованості та реквізити ПАТ «Хмельницькобленерго».

Суд не врахував, що договором не було передбачено способу розрахунку. А тому, ОСОБА_2 не була позбавлена можливості здійснити остаточний розрахунок шляхом внесення коштів в касу ПАТ «Хмельницькобленерго», так як було нею здійснено перший платіж за договором.

У судовому засіданні представник ПАТ «Хмельницькобленерго» ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з мотивів, які зазначені в ній.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Інші учасники процесу своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційного суду не скористались. Про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Встановлено, що рішенням Наглядової ради ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» від 16 вересня 2004 року вирішено надати дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_1 головному бухгалтеру компанії ОСОБА_2, яка була запрошена працювати як висококваліфікований спеціаліст на дану посаду та згідно умов Колективного договору отримала з сім'єю вказану квартиру та в ній проживає (а.с. 65).

26 жовтня 2004 року Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна Компанія «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу квартири. За цим договором Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна Компанія «Хмельницькобленерго» зобов'язалось передати ОСОБА_2, а вона зобов'язалась прийняти у власність квартиру під номером 30, загальною площею 101,3 кв.м., що знаходиться в місті Хмельницькому, по вулиці Грушевського, в будинку під номером 2, і сплатити за неї обговорену грошову суму.

Згідно з п. 2 вказаного договору продаж цей вчинено за 104206 грн. 80 коп. На момент укладення цього договору сплачується 5210 грн. Суму, що залишилась, тобто 98996 грн. 80 коп., покупець зобов'язується сплатити продавцю в термін до 26.10.2014 року.

Продавець зобов'язався передати покупцю ключі, всю технічну і іншу документацію, що необхідна для реєстрації права власності на нерухоме майно, до підписання цього договору (пункт 7). Сторонам роз'яснено, що право власності виникає на квартиру для покупця з моменту її державної реєстрації (пункт 11).

Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 6221 (а.с. 8).

29 жовтня 2004 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації було прийнято рішення про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на придбану квартиру, що підтверджується даними витягу про реєстрацію зазначеного права на нерухоме майно (а.с. 53).

1 листопада 2004 року ОСОБА_2, перебуваючи у трудових відносинах із ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго», звернулась із заявою до голови правління цього товариства, у якій просила утримувати з її заробітної плати щомісячно кошти в сумі 825 грн. 00 коп. для виконання зобов'язань згідно договору купівлі-продажу квартири (а.с. 9).

У зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» за згодою сторін, останнє відрахування за даною заявою відбулося в лютому 2006 року.

14 грудня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було укладено договір дарування вищевказаної квартири. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 7212 (а.с. 70).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер (а.с. 93). Спадкоємицею квартири після його смерті стала дружина ОСОБА_9

Проведеною перевіркою взаєморозрахунків між ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 встановлено, що станом на 31 грудня 2008 року заборгованість останньої перед Компанією склала 84996 грн. 80 коп. Вказане підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 10).

18 березня 2009 року за підписом генерального директора ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» на адресу ОСОБА_2 було направлено лист за № 01/06-758 щодо погашення заборгованості. У даному листі остання була повідомлена про те, що відповідно до її заяви, вона повинна вносити в касу Компанії платежі рівними частинами в сумі 825 грн. до 26 жовтня 2014 року. Останній розрахунок нею здійснено в лютому 2006 року. Сума заборгованості перед Компанією становить 84996 грн. 80 коп. (а.с. 11).

У відповіді на вказаний лист, ОСОБА_2 зазначила, що умовами договору купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2004 року не передбачено розрахунку щомісячно рівними частинами, а її заява стосувалась відрахувань із заробітної плати. Просила надіслати їй офіційну довідку про суму заборгованості за даним договором за підписом уповноважених посадових осіб ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» та повідомила, що остаточний розрахунок буде здійснено нею своєчасно (а.с. 12). Відповіді на зазначений лист ОСОБА_2 не отримала. Натомість, докази, які б це підтверджували, у матеріалах справи відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла (а.с. 104). Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом на спірну квартиру (а.с. 105), заяву про прийняття якої своєчасно та у встановленому законом порядку подав ОСОБА_3 На даний час свідоцтво про право на спадщину ним ще не отримано.

19 січня 2015 року ОСОБА_2 остаточно розрахувалась за квартиру, здійснивши платіж на користь отримувача ПАТ «Хмельницькобленерго» в сумі 84996 грн. 80 коп., що підтверджується даними квитанції № 186 (а.с. 85).

Листом від 20.01.2015 року позивач повідомив ОСОБА_2, що не має наміру зараховувати платіж, пропонує повернути кошти, що надійшли, платнику, і наполягає на поверненні квартири.

Відмовляючи у задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу квартири, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 належно сплатила передбачену п. 2 договору суму 5210 грн. на момент укладення договору; відповідач після укладення договору купівлі-продажу з власної ініціативи звернулась з заявою про щомісячне відрахування коштів з її заробітної плати впродовж часу роботи у позивача і на виконання цієї заяви було стягнуто з її зарплати 14000; несвоєчасній сплаті боргу сприяло ненадання офіційної відповіді позивачем відповідачу про розмір заборгованості та реквізити для її сплати в той час, коли згідно статуту позивача в редакції від 2011 року мало місце правонаступництво між ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» та ПАТ «Хмельницькобленерго»; прострочення остаточного платежу склало два місяці і 23 дні; на час розгляду справи судом відповідач повністю сплатила існуючу в неї за договором заборгованість та можливість розірвання договору на вимогу однієї зі сторін умовами договору не передбачена.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Установлено, що ОСОБА_2, повністю погасила існуючу в неї за договором заборгованість з платежів за квартиру.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з того, що у справі відсутні підстави для висновку про те, що позивач у значній мірі позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору: повної сплати ОСОБА_2 вартості квартири шляхом внесення платежу у передбаченому договором розмірі, тобто порушення відповідачем умов договору не може вважатися істотним в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, в зв'язку з чим законним та обґрунтованим є висновок суду про відмову у задоволенні позову про розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу квартири.

З урахуванням вищевикладеного, суд також правильно відмовив у задоволенні і інших позовних вимог. Зокрема, правильно зазначив, що відповідач ОСОБА_2 правомірно набула спірну квартиру у власність, державна реєстрація її права власності здійснена 29 жовтня 2004 року. В украденому між сторонами договорі купівлі-продажу не міститься застереження про неможливість покупця відчужувати придбане майно до його повної оплати.

Отже, всі наступні власники квартири були законними та добросовісними її набувачами.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірний договір купівлі-продажу було укладено з умовою розстрочення платежу, а не відстрочення, про що зазначено в рішенні, не ґрунтується на вимогах закону та змісті самого договору, у якому передбачено лише сплату залишку суми в термін до 26 жовтня 2014 року. При цьому не передбачено ні порядку, ні розмірів, ні строків періодичних платежів, як цього вимагають істотні умови договорів про продаж товарів із розстроченням платежу.

Що стосується заяви ОСОБА_2, адресованої позивачу з проханням здійснювати щомісячні відрахування із заробітної плати з метою погашення вартості квартири, то така не є додатком до двосторонньої угоди, а отже, не могла визначати розміри, строки, періодичність платежів, тощо.

Інші доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б простували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги процесуального закону, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка, тому підстав для скасування його рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявленого позову не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова