Постанова № 43722928, 23.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1274/15-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/186/15 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 429 23.04.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю представників Київської митниці ОСОБА_2, ОСОБА_3, особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5, справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.02.2015 року, якою ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладено штраф у розмірі 1700 грн. з конфіскацією в дохід держави України вилучених 3465 доларів США, -

ВСТАНОВИВ:

За постановою суду, 15.01.2015 року о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_6, який прилетів до України з Ізраїлю, в ДМА "Бориспіль", обрав проходження митного контролю в режимі спрощеного митного контролю "зелений коридор", а після перетину "білої лінії", яка позначає закінчення "зеленого коридору", у нього було виявлено 15 240 доларів США, які переміщувались без ознак приховування. З виявленої суми пропущено пасажиру 11770 доларів США, за протоколом про порушення митних правил вилучено 3470 доларів США.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову змінити, в часині накладення стягнення у вигляді конфіскації вилученої валюти та повернути кошти. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що єдиним його порушенням був перетин «білої лінії» з метою з'ясування в працівників митниці де можна взяти бланки декларації, щоб задекларувати наявну в нього валюту. Він надав суду довідку про законність походження коштів. Конфіскація є втручанням в його право на повагу власності, тому судом має бути застосована ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини та рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації»

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, представника митного органу, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_7 у порушенні встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що виразилось у переміщенні через митний кордон України в зоні "зеленого" коридору товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, стверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про порушення митних правил, протоколом опитування, доповідними записками працівників митниці, описом купюр вилученої валюти, переглянутим судом відеозаписом.

Доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суд, так як вона суперечить практиці ЄСПЛ, не заслуговують на увагу. Зі змісту рішення по справі «Ізмайлов проти Росії», від 06.11.2008 року вбачається, що Ізмайлов, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, вирішив продати квартиру у м. Баку, яку успадкував від матері. Відсутність у нього коштів, на які він розраховував, ставить під загрозу його гідне людське існування.

Обставини порушення митних правил ОСОБА_6 не є аналогічними обставинам встановленим рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії». Крім того, Європейський суд у своєму Рішенні не вказує на те, що національне законодавство Російської Федерації в частині застосування конфіскації за порушення митних правил порушує права людини.

ОСОБА_6Х , під час опитування його працівниками митниці 15.01.2015 року, пояснив, що з наявних у нього валютних цінностей, 10240 доларів США належать йому, а 5000 доларів США його товаришу; що з митними правилами він не ознайомлювався і митну декларацію не заповнював.

Однак, при розгляді його апеляційної скарги, ОСОБА_6 пояснив, що він хотів задекларувати валютні цінності, однак не зміг цього зробити, поскільки в залі були відсутні працівники митниці, а він не знав як це зробити.

Під час розгляду апеляційної скарги були допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_1, які повністю спростували зазначені вище твердження ОСОБА_6, пояснивши при цьому, що ОСОБА_6 до стійки митної консультації, де постійно перебуває працівник митниці,не звертався, а перетнувши білу лінію попрямував до виходу, однак був зупинений працівниками митниці.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір валютних цінностей, що переміщуються через митний кордон України законом не обмежений, є не обґрунтованим, поскільки постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 року, у відповідності до ч. 3 ст. 197 МК України, обмежений розмір валютних цінностей, що можуть переміщуватись через митний кордон України без письмового декларування - 10000 євро. Переміщення валютних цінностей, що перевищують суму у 10000 євро можливе лише за умови письмового декларування з наданням довідки банку про зняття готівки з банківських рахунків.

ОСОБА_6 письмового декларування валютних цінностей не провів та довідки банку про зняття готівки з банківських рахунків працівникам митниці не надав.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_6 накладено з урахуванням вимог ст.ст.461, 462, 464, 465 МК України, в межах санкції, передбаченої ст. 471МК України.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновку судді щодо винуватості ОСОБА_6 у порушенні митних правил та правильності накладення адміністративного стягнення не спростовують.

За таких обставин не вбачаю підстав для зміни чи скасування постанови суду та знаходжу за необхідне постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.02.2015 року, щодо нього, без змін

СУДДЯ : А.І. Орел