Ухвала суду № 43722892, 17.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/5900/14-ц Головуючий у І інстанції Мора О. М.Провадження № 22-ц/780/2151/15 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 19 17.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Токар Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, Київської обласної філії спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, оформленого у вигляді протоколу проведення прилюдних торгів, визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів, визнання права на спадщину, визнання права власності, вилучення та передачу нерухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А:

25 грудня 2014 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, де просила визнати недійсним правочин щодо купівлі-продажу земельної ділянки 0,12 га з недобудованим будинком та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, укладений між спеціалізованим державним підприємством «Укрспецюст» Київська обласна філія та ОСОБА_3, оформлений у вигляді протоколу №5290075-3 проведення прилюдних торгів по реалізації майна від 14 червня 2005 року, яке належало ОСОБА_4, визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 16 червня 2005 року, визнати за позивачем право на спадщину у вигляді вищезазначених земельної ділянки з будинком та надвірними спорудами та визнати право власності на зазначене нерухоме майно за позивачем і вилучити його у ОСОБА_3 та передати ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що 24 січня 2001 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області затверджено мирову угоду укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, за умовами якої ОСОБА_2 відмовляється від позову про розподіл сумісного майна подружжя у вигляді недобудованого садового будинку і будівель.

Відповідно до затвердженої угоди ОСОБА_4 залишено право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 і недобудований садовий будинок і будівлі на цій ділянці, а ОСОБА_4, відповідно до угоди, повинен був сплатити ОСОБА_2 до 01.12.2001 року грошову компенсацію за її долю в спільному майні подружжя у вигляді недобудованого садового будинку і будівель на цій земельній ділянці в сумі 23 220 грн., а в разі несплати вказана сума підлягала стягненню в примусовому порядку.

Постановою державного виконавця ВДВС Обухівського РУЮ було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню судового рішення Обухівського районного суду про стягнення з ОСОБА_4 грошової компенсації в розмірі 23 220,00 грн. на користь ОСОБА_2 і, в межах виконавчого провадження, був складений акт опису й арешту майна та зроблено експертний висновок про ринкову вартість майна.

Вподальшому, на підставі акту приймання-передачі виконавче провадження було передано до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Київського обласного управління юстиції, державним виконавцем якого 04 травня 2005 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

06 травня 2005 року ОСОБА_2 подала до ВДВС Обухівського РУЮ заяву про повернення виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 боргу на її користь без виконання та закінчення виконавчого провадження.

14 червня 2005 року спеціалізованим державним підприємством «Укрспецюст» Київська обласна філія були проведені прилюдні торги по реалізації належного ОСОБА_4 майна, про що був складений протокол, згідно якого земельна ділянка №117, площею 0,12 га, з недобудованим будинком та надвірними спорудами, в смт Козин, СТ «Міжріччя» були придбані ОСОБА_3 за 125 70,00 грн.

22 лютого 2010 року постановою головного державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Київської області виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 23 220 грн. повернуто стягувачеві на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та знято арешт з майна боржника.

17 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, а в січні 2011 року ОСОБА_4 помер.

Згідно нотаріально посвідченого заповіту ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що належатиме йому на момент смерті і на що він за законом мав би право заповів своїй дружині - ОСОБА_2

З посиланням на ті підстави, що рішенням Господарського суду м. Києва від 24 листопада 2011 року визнано недійсним експертний висновок та звіт про незалежну оцінку нерухомого майна - земельної ділянки 0,12 га з недобудованим будинком та надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, складений ТОВ «Українська експертна група», вважала, що правочин по примусовому продажу на підставі ст. 203 та ст. 216 ЦК України мав бути визнаний недійсним та до нього необхідно було застосувати наслідки визнання недійсним правочину.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2015 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмолено.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем оспорювався правочин щодо купівлі-продажу земельної ділянки 0,12 га з недобудованим будинком та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, укладений між спеціалізованим державним підприємством «Укрспецюст» Київська обласна філія та ОСОБА_3, оформлений у вигляді протоколу №5290075-3 проведення прилюдних торгів по реалізації майна від 14 червня 2005 року.

Таким чином позовні вимоги позивача, щодо визнання недійсним вищезазначеного правочину купівлі - продажу заявлено з пропущенням строків позовної давності, оскільки з зазначеним позовом позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області лише 06 грудня 2014 року.

Позовні вимоги щодо визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів від 16 червня 2005 року недійсним, визнання за позивачем права на спадщину у вигляді вищезазначених земельної ділянки з будинком та надвірними спорудами та визнання права власності на зазначене нерухоме майно за позивачем і вилучення його у відповідача ОСОБА_3 та передачу позивачу є похідними від основної вимоги про визнання правочину недійсним, а отже суд відмовляє в їх задоволенні також в зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального права при його ухваленні.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що початком перебігу позовної давності є набрання чинності рішення Господарського суду м. Києва від 24 листопада 2011 року в справі №38/198, яке набрало законної сили 17 грудня 2011 року.

Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2001 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, за умовами якої ОСОБА_2 відмовляється від позову про розподіл сумісного майна подружжя у вигляді недобудованого садового будинку і будівель.

За ОСОБА_4 визнано право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 і недобудований садовий будинок та на будівлі на цій ділянці.

ОСОБА_4, згідно затвердженої мирової угоди, повинен був сплатити ОСОБА_2 до 01.12.2001 року грошову компенсацію за її долю в спільному майні подружжя у вигляді недобудованого садового будинку і будівель на цій земельній ділянці в сумі 23 220,00 грн., а в разі несплати - вказана сума підлягала стягненню в примусовому порядку ( а.с. 4 ).

17 грудня 2001 року Обухівським районним судом Київської області виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 23 220,00 грн., грошової компенсації за її долю в спільному майні подружжя ( а.с. 5 ).

Постановою державного виконавця ВДВС Обухівського районного управління юстиції ОСОБА_5 №1591/дв4 від 23 травня 2003 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Обухівського районного суду Київської області №2-102-01 від 24 січня 2001 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 23 220,00 грн. ( а.с. 6 ).

ТОВ «Українська експертна група» було надано експертний висновок від 07.04.2005 року, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки 0,12 га №117 з недобудованим будинком та надвірними спорудами, що розташовані в садовому товаристві «Міжріччя» в селищі Козин Обухівського району Київської області, на дату оцінки - 07.04.2005 року, становить 125 482 грн. ( а.с. 6 зв. )

22 квітня 2005 року постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції виконавче провадження №635 по виконанню виконавчого листа Обухівського районного суду Київської області № 2-102-01 від 24 січня 2001 року передане з відділу ДВС Обухівського РУЮ до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції.

04 травня 2005 року постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції виконавче провадження №635 прийнято до провадження, копію якої 05 травня 2005 року за №813\6 направлено ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Обухівського районного управління юстиції від 04 травня 2005 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-102-01 від 24 січня 2001 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в сумі 23 220,00 грн. закінчено, оскільки виконавчий документ на подальше примусове виконання передано до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції.

12 травня 2005 року ОСОБА_2 звернулась до ВДВС Обухівського районного управління юстиції з заявою, про повернення їй без виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 боргу на її користь та про закриття виконавчого провадження.

На той час виконавче перебувало на виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції.

Листом за №227 від 31 травня 2005 року ОСОБА_2 було повідомлено Київською обласною філією спеціалізованого Державного підприємства «Укрспецюст» Міністерства юстиції України про призначення проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна на 14 червня 2005 року о 12 годині за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 5.

14 червня 2005 року спеціалізованим Державним підприємством «Укрспецюст» Міністерства юстиції України на підставі договору від 25 травня 2005 року №5290075 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, між спеціалізованим Державним підприємством «Укрспецюст» Міністерства юстиції України та підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме: земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,12 га з недобудованим будинком та надвірними будівлями і спорудами.

Реалізоване майно придбала ОСОБА_3, а 16 червня 2005 року про проведені прилюдні торги було складено акт.

Згідно із протоколом № 5290075-3 від 14 червня 2005 року про проведення прилюдних торгів, переможцем торгів стала ОСОБА_3, яка запропонувала ціну в розмірі 125700 грн. ( а.с. 8 зв. ).

Про проведені прилюдні торги ОСОБА_2 було повідомлено підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції листом №1089 від 16 червня 2005 року й направлено копію акту.

Зазначені обставини встановлені рішенням Подільського районного суду м. Києва по справі №2-27/09 від 10 липня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції Міністерства юстиції України, Київської обласної філії спеціалізованого Державного підприємства «Укрспецюст» Міністерства юстиції України, Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним протоколу та акту проведення прилюдних торгів, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено та яке набрало законної сили ( а.с. 87-90 ).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області по справі №2-1645/2005р. від 24 жовтня 2005 року за позовом ОСОБА_3 до виконкому Козинської селищної ради Обухівського району про визнання власником недобудованого нерухомого майна, яке набрало законної сили, позовну заяву задоволено та визнано ОСОБА_3 власником недобудованого житлового будинку та інших споруд, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 57-59, 91-92 ).

17 жовтня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького РУЮ у м. Києві був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

27 лютого 2010 року ОСОБА_4 склав заповіт, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на момент смерті і на що він за законом мав би право, заповів ОСОБА_2 ( а.с. 10 зв. ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а 13 березня 2012 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ( а.с. 11, 11 зв. ).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24 листопада 2011 року визнано недійсним експертний висновок та звіт про незалежну оцінку нерухомого майна: земельної ділянки 0,12 га з недобудованим будинком та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 13-14 ).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області по справі від 15 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2014 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року, в задоволенні аналогічних вимог ОСОБА_2, заявлених по причині відсутності повноважень у Київської обласної філії спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» щодо примусового продажу майна та відсутності сатуса боржника у ОСОБА_4, відмовлено ( а.с. 73-76, 151-156, 157-163, 164-165 ).

25 грудня 2014 року позивач звернулась із зазначеними вимогами, обґрунтовуючи позов помилкою у визначенні ціни майна, допущеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» ( а.с. 1-3 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ч. 4. ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В поданій до суду заяві відповідач заявив про порушення позивачем ОСОБА_2 передбачених законом строків позовної давності, просив відмовити у позові з цих підстав ( а.с. 55 ).

А тому, на переконання колегії суддів, при вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовано строк позовної давності до вимог позивача про визнання недійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,12 га, з недобудованим будинком та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, укладений між спеціалізованим державним підприємством «Укрспецюст» Київська обласна філія та ОСОБА_3, оформлений у вигляді протоколу №5290075-3 проведення прилюдних торгів по реалізації майна.

Окрім цього, з точки зору суду другої інстанції, до позивача не перейшли права щодо спірного майна у відповідності до положень ст. 1218 ЦК України.

Так, як встановлено судом, ОСОБА_4 звертався до суду із відповідними вимогами в задоволенні яких відмовлено.

Відтак, будь-яке цивільне право чи інтерес позивача не порушений, а тому ОСОБА_2 не має права на їх захист у відповідності до положень ст. 15 ЦК України.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи, зокрема, про незаконність та необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального права при його ухваленні, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні позову не спростовують.

Не є підставою для задоволення апеляційних вимог і твердження позивача про те, що початком перебігу позовної давності є набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва від 24 листопада 2011 року в справі №38/198, яке набрало законної сили 17 грудня 2011 року, оскільки про реалізацію майна ОСОБА_2 було відомо з моменту проведення прилюдних торгів.

Сплив строк звернення позивача до суду із вимогами також і з моменту відкриття спадщини, яким є смерть спадкодавця згідно положень ст. 1220 ЦК України.

Заявлені позовні вимоги, з точки зору суду другої інстанції, відмінні від раніше поданих, за якими ухвалено рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2014 року, за підставами визнання недійсними правочинів.

А тому, правових підстав для застосування положень, передбачених ст. 310 ЦПК України, колегія суддів не вбачає.

Відтак, підстав для скасування оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не вбачає у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України, згідно положень якої не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, Київської обласної філії спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, оформленого у вигляді протоколу проведення прилюдних торгів, визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів, визнання права на спадщину, визнання права власності, вилучення та передачу нерухомого майна залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

О.П. Коцюрба