ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2015 року м. Київ К/800/61037/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі №820/10614/14 за позовом приватного акціонерного товариства "Садовод" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича, Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, треті особи: Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держземагенства у Харківській області про скасування рішень, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2014 року приватне акціонерне товариство "Садовод" звернулося в суд з позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича, Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, треті особи: Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держземагенства у Харківській області, в якому просило: скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича № 8537007 від 02.12.2013р. у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки; скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича № 8539281 від 02.12.2013 р. у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок; зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" здійснити заходи по державній реєстрації права власності держави в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані за межами населених пунктів на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Кадастровий № НОМЕР_1 площею 22,4386 га; зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області одночасно із здійсненням заходів по реєстрації прав власності держави на земельну ділянку здійснити заходи по державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" та договору оренди землі № 8 від 27.12.2012р., укладеного між приватним акціонерним товариством та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області щодо оренди земельної ділянки Кадастровий НОМЕР_1 площею 22,4386 га.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державним реєстратором Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченком І.Л. були необґрунтовано прийняті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, чим порушені права та законні інтереси приватного акціонерного товариства "Садовод".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко І.Л.№8537007 від 02.12.2013 року у державній реєстрації прав власності на земельні ділянки; скасуванні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурулцького районного управління юстиції Харківської області Марченко І.Л. №8539281 від 02.12.2013 року у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок. В цій частині принята нова постанова, якою позов задоволений частково. Скасоване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького управління юстиції Харківської області Марченко І.Л.№8537007 від 02.12.2013 року у державній реєстрації прав власності на земельні ділянки. Скасоване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурулцького районного управління юстиції Харківської області Марченко І.Л. №8539281 від 02.12.2013 року у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок. Зобов'язано Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву за реєстраційним номером №4139519 від 23.11.2013 року у базі даних про реєстрацію заяв і записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та заяву ОСОБА_2 за реєстраційним номером №413954 від 23.11.2013 року у базі даних про реєстрацію заяв і записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням Державний реєстратор Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Ілля Леонідович звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватне акціонерне товариство "Садовод" звернулося до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка І.Л. з розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області №265 від 27.08.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради ЗАТ "Садовод" та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Андріївська сільська рада, Великобурлуцького району, Харківської області, площею 22,4386 га.
Надані документи зареєстровані у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.11.2013р. за реєстраційним номером 4139519.
Рішенням від 02.12.2013р. №8537007 відмовлено у державній реєстрації права власності, форми власності - державна, розмір частки - 1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, Андріївська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за суб'єктом - Великобурлуцька раойнна державна адміністрація Харківської області, податковий номер 04059622.
ОСОБА_2 звернулася до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка І.Л. із заявою про здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації, а саме право оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: Андріївська сільська рада, Великобурлуцького району, Харківської області, площею 22,4386 га, має кадастровий номер НОМЕР_1. Дана заява з доданими документами зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.11.2013р. за реєстраційним номером 4139541.
Рішенням від 02.12.2013 року №8537281 відмовлено у державній реєстрації іншого речого права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, Андріївська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за суб'єктом - приватне акціонерне товариство "Садовод", податковий номер 30892399.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка І.Л. про відмову у здійсненні державної реєстрації права власності на державну власність та іншого речового права не були порушені інтереси приватного акціонерного товариства "Садовод".
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про відмову у державній реєстрацій права власності не ґрунтуються на вимогах закону.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно п.6 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV(далі - Закон № 1952-IV) будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.
На підставі ст.4-1 Закону № 1952-IV, рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах державна реєстрація права держави чи територіальної громади на них здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснюється їх формування, до проведення таких земельних торгів.
Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.
При наданні у постійне користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права постійного користування такими земельними ділянками.
Згідно ч.5, ч.7 ст. 16 Закону № 1952-IV при отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Пункт 5 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" каже, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Судами було встановлено, що підставою прийняття відповідачем рішення про відмову у державній реєстрацій права власності стало звернення із заявою неналежної особи - Великобурлуцької державної районної адміністрації, а не уповноваженого відповідного центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин або його територіальні органи, а також відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку на яку подана заява про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності.
Колегія погоджується із висновками суду апеляційної інстанції відносно того, що в розумінні ст. 16 Закону № 1952-IV рішення органу виконавчої влади можна вважати заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави на зазначену земельну ділянку. При цьому, положення ст. 4-1 Закону № 1952-IV вказують на одночастність здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка сформована із земель державної власності із державною реєстрацією похідного речового права.
З огляду на зазначене вірним є висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог про зобов'язання повторно розглянути заяву за реєстраційним номером №4139519 від 23.11.2013 року у базі даних про реєстраці.ю заяв і записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та заяву ОСОБА_2 за реєстраційним номером №413954 від 23.11.2013р. у базі даних про реєстраці.ю заяв і записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича відхилити.
постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі №820/10614/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 43720653, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/10614/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: