Ухвала суду № 43720652, 15.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 квітня 2015 року м. Київ К/800/16920/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 19 січня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області , відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Народницької районної державної адміністрації Житомирської області про скасування постанови,

встановив:

Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 19 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 17 листопада 2014 року про повернення стягувачу виконавчого листа, виданого на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області у справі № 2а-533/10.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 22 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження № 45158923 з виконання виконавчого листа, виданого на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області у справі № 2а-533/10.

17 листопада 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", який передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Однак, як зазначили суди, відповідач не надав доказів, які б свідчили про наявність встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, у якого відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, або щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключають можливість виконання відповідного рішення.

Окрім того, суди звернули увагу, що з 3 вересня 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, що визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, суди дійшли висновку, що державним виконавцем не було проведено перевірки виконання судового рішення, не було вжито всіх можливих заходів для виконання рішення, а відтак, передчасно винесено спірну постанову.

У касаційній скарзі управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, посилаючись на те, що спірна постанова була винесена для подальшого пред'явлення виконавчого документу і його включення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державною, просить скасувати судові рішення.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 19 січня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області , відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Народницької районної державної адміністрації Житомирської області про скасування постанови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак