Ухвала суду № 43720637, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ К/800/51213/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі №826/4418/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2014 року ТОВ "Аскоп-Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення ТОВ "Аскоп-Україна" з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1424794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284958,96 грн. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ "Аскоп-Україна" суму надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1424794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284958,96 грн.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року, позов задоволений. Визнана протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення ТОВ "Аскоп-Україна" з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1424794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284958,96 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ "Аскоп-Україна" суму надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1424 794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284958,96 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, постанова суду першої інстанції скасована в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" сум надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 284958,96 гри., та ввізного мита у розмірі 1424794.83 грн., і в цій частині прийняте нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 року залишена без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в жовтні 2011 року ТОВ "Аскоп-Україна", на підставі зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008р., додаткової угоди № 36 від 05.10.2011р. до зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008р., інвойсу № SM-36/1-2008 від 12.10.2011р., інвойсу № SM-36/2-2008 від 12.10.2011р., Інвойсу № SM-36/3-2008 від12.10.2011 р., інвойсу № SM-36/4-2008 від 12.10.2011р., коносамента № 1 від 12.10.2011р., коносамента № 2 від 12.10.2011р., коносамента № 3 від 12.10.2011р., коносамента № 4 від 12.10.2011р., Генерального Акта від 20.10.2011р. та Акта-повідомлення № 1 від 20.10.2011р., через Іллічівський морський торгівельний порт був імпортований на територію України соєвий шрот, виробництва Бразилії в кількості 1688700,00 кг за кодом УКТ ЗЕД 2304000000 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані), що передбачає ставку ввізного мита в розмірі 0%.

Відділом митних платежів та тарифного регулювання Південної митниці 17 листопада 2011 року прийняті рішення № КТ-500-0062-2011, № КТ-500-0063-2011 та № КТ-500-0064-2011 про визначення іншого коду УКТ ЗЕД даному товару, а саме: 2308 00 90 00 (неоднорідна суміш на основі оболонок соєвих бобів з не видаленою з них олією), що передбачає ставку ввізного мита в розмірі 20%.

Південною митницею, 19 січня 2012 року, згідно вантажних митних декларацій № 500040403/2012/000230, №500040403/2012/000231, №500040403/2012/000232 та № 500040403/2012/000233 від 19.01.2012р., здійснене митне оформлення імпортованого товару за кодом УКТ ЗЕД 2308 00 90 00, внаслідок чого, ТОВ "Аскоп-Україна" сплатило ввізне мито в розмірі 1424794,83 грн. та податок на додану вартість в розмірі 1709753,80 грн.

Відповідно п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України, частина сплаченого ПДВ, в розмірі 284 958,96 грн., була нарахована на суму ввізного мита (1 424 794, 83 грн.), яка включається до бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України.

Внаслідок протиправного визначення Південною митницею іншого коду УКТ ЗЕД імпортованому підприємством товару, ТОВ "Аскоп-Україна" надмірно сплатило ввізне мито в розмірі 1 424 794,83 грн. та податок на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн.

ТОВ "Аскоп-Україна" 30 січня 2014р. направило цінним листом з описом вкладення на адресу Південної митниці Міндоходів заяву (вих. № 59/01 від 29.01.2014р.) про повернення надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн.

У встановлений строк, митний орган, висновок про повернення товариству суми надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейської служби.

При цьому, Південна митниця листом від 05.03.2014р. за № 3308/15-70-52 відмовила ТОВ "Аскоп-Україна" у поверненні надмірно сплаченої суми ввізного мита та податку на додану вартість, мотивуючи відмову тим, що підприємство не зверталося з такою вимогою до суду при оскарженні рішення митного органу про визначення імпортованому товару іншого коду УКТ ЗЕД і така вимога судом не розглядалася.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що що підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року N 2456-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За статтею 27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно пп. 5 п. 9 Розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні, а тому дії Південної митниці Міндоходів щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення ТОВ "Аскоп-Україна" з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість є протиправними.

Однак, щодо стягнення з відповідача надмірно сплачених митних платежів за оспорюваним рішенням, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Виходячи з аналізу положень статей 53 - 57 Митного кодексу України, вбачається, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів, а відтак встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Аналогічна висновок відображений в Постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 року по справі №21-439а13 (номер в ЄДРСР 36475586) .

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в зазначеній вище частині суд першої інстанції фактично визначив митну вартість ввезеного товару за першим методом та перейняв функцію митного органу.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні, а тому дії Південної митниці Міндоходів щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення ТОВ "Аскоп-Україна" з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість є протиправними.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що суд першої інстанції фактично визначив митну вартість ввезеного товару за першим методом та перейняв функцію митного органу в частині стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 1424794,83 грн. та податку на додану вартість в розмірі 284958,96 грн.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, твердження касаційної скарги зазначені висновки судів не спростовують.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі №826/4418/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: