ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4571/14
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Генеральної прокуратури України про скасування наказу від 23 жовтня 2014 року №1479к про звільнення з посади заступника прокурора Херсонської області; поновлення на посаді заступника прокурора Херсонської області; стягнення з Генеральної прокуратури України середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; зобов'язання відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої ч.3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
13 серпня 2010 року наказом виконуючого обов'язки Генерального прокурора України №1146к ОСОБА_2 призначено на посаду першого заступника прокурора Херсонської області. 20 березня 2014 року наказом виконуючого обов'язки Генерального прокурора України №230к позивача призначено на посаду заступника прокурора Херсонської області. 23 жовтня 2014 року наказом Генерального прокурора України №1479к його звільнено із займаної посади.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулось у відповідності до вимог Закону України «Про очищення влади» з дотриманням необхідної процедури звільнення.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про очищення влади», Закону України «Про Конституційний Суд України».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки посада, у зв'язку з перебуванням на якій у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року позивача було звільнено, не належить до переліку, передбаченого п.8 ч.1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади». Крім того, апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем було порушено вимоги Конституції України, міжнародно-правових актів, міжнародних принципів проведення люстрації, практики Європейського суду з прав людини та застосуванням Закону, який містить численні, системні порушення, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольни позовні вимоги повністю.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Згідно ч.3 ст. 1 вказаного Закону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у ч.ч.1,2,4,8 ст. 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені ч.1 ст. 4 цього Закону.
Пунктом 7 ч.1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади» передбачено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України.
Як вбачається матеріалів справи, наказом виконуючого обов'язки Генерального прокурора України від 13 серпня 2010 року №1146к ОСОБА_2 призначено на посаду першого заступника прокурора Херсонської області, а наказом виконуючого обов'язки Генерального прокурора України 20 березня 2014 року №230к позивача призначено на посаду заступника прокурора Херсонської області.
Відповідно п.8 ч.1 ст. 3 вищевказаного Закону заборона, передбачена ч.3 ст. 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року - керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону впродовж 10 днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в ч.3 ст. 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених ч.1 ст. 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої ч.3 ст. 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», у порядку та строки, визначені цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №1479к ОСОБА_2 звільнено із займаної посади відповідно до п.7-2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з тим, що на час набрання чинності Закону України «Про очищення влади» з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року позивач обіймав посади, визначені п.8 ч.1 ст. 3 вказаного Закону, загальним строком 3 роки 11 місяців.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач при прийняті оскаржуваного наказу діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Що стосується доводів позивача щодо протиправності прийняття оскаржуваного наказу з посиланням на помилковість застосування відповідачем п.8 ч.1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», оскільки Законом України «Про прокуратуру» не визначено терміну «територіальний (регіональний) орган прокуратури», то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, так як у Законі України «Про очищення влади» законодавець розмежовує відповідний перелік посад за територіальним принципом, конкретизує належність цих посад до території обласного рівня (обласного значення), тому, колегія суддів вважає, що посади першого заступника прокурора Херсонської області та заступника прокурора Херсонської області, які займав позивач, відповідають визначеному у п.8 ч.1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» поняттю «заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України».
Судова колегія також не приймає до уваги доводи позивача відносно невідповідності норм Закону України «Про очищення влади» положенням Конституції України, оскільки на час прийняття судом рішення по даній справі рішення Конституційного суду України про визнання Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII або його окремих положень неконституційними відсутнє.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 43712618, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/4571/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: