Ухвала суду № 43712456, 15.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р. Справа № 876/1845/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Кухтея Р.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, в якому просила визнати дії щодо проведення їй перерахунку пенсії, виходячи із розміру 80% заробітку незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи із розміру 87 % заробітку.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 109 КАС України.

Судове рішення мотивоване тим, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії вирішений і постанова набрала законної сили і повторне звернення до суду для вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Позивач ОСОБА_1 оскаржила ухвалу суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, просить її суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що предметом спору у справі, за результатами розгляду якої прийнята 23.09.2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом постанова, на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, є неправильне визначення УПФ України в місті Тернополі розміру середнього заробітку державного службовця для призначення пенсії у зв'язку із невключенням до нього сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соїііально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати, а предметом спору у справі, ухвала у якій оскаржується, є неправильність неправомірність рішення відповідача про перерахунок пенсії, виходячи із розміру 80% замість 87 % від середньомісячного заробітку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України ухвалив провести розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є постанова суду, що набрала законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 задоволений частково, визнано неправомірними дії УПФ України в м. Тернополі щодо відмови у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»; зобов'язано УПФ України в м. Тернополі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19 грудня 2013 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та індексації заробітної плати за період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року згідно довідок Тернопільського обласного центру зайнятості від 30 квітня 2014 року № ОЦ-07/1506/О/14-08-18, № ОЦ-07/1175/О/14-08-18.

23.12.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку їй пенсії на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, але виходячи із 80% заробітку державного службовця та зобов'язати УПФ України в м. Тернополі здійснити перерахунок пенсії на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року у справі № 876/7672/14 із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та суми індексації заробітної плати з 19.12.2013 року та виходячи із розміру 87% заробітної плати.

Тобто, підставою подання позову ОСОБА_1 23.12.2014 року було неправомірне визначення відповідачем відсотку заробітку ( 80, а не 87 ), з якого слід виходити для перерахунку пенсії, а не відмова управління ПФУ включити до розміру середнього заробітку для перерахунку пенсії сум матеріальних допомог, що було підставою подання попереднього позову, який вже вирішений і судове рішення у справі набрало законної сили. Таким чином, підстави позову не є тотожні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції належним чином не здійснив аналіз позовних вимог в обох справах, не встановив правильно предмет і підстави позову, а тому прийшов до передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно із вимогами п.4 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права і неповно з'ясовано обставини, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2014 року скасувати, а справу № 607/21355/14-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Р.В. Кухтей