Постанова № 43712256, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19301/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування" до Державної фінансової інспекції України, третя особа: Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправним та скасування вимоги (в частині), -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державне підприємство "Петровський завод вугільного машинобудування" звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України, третя особа: Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції України щодо встановлення завищення вартості робіт на створення нових уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС) та модернізацію раніше встановлених систем на вугледобувних підприємствах України на загальну суму розмірі 5 105 666,74 грн.; визнання протиправною та скасування пункту 2 Вимоги Державної фінансової інспекції України, оформленої Листом №04-14/1409 від 22 жовтня 2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна фінансова інспекція України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не з'ясовано повно і всебічно обставини справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України.

За результатами ревізії відповідачем складено Акт №04-22/20 від 16 вересня 2014 року «Ревізії фінансово-господарської діяльності Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України за період з 01 січня 2011 року по завершений місяць 2014 року».

Державна фінансова інспекція України 27 жовтня 2014 року звернулась до Держгірпромнагляду з вимогою, оформленою листом №04-14/1409 від 22 жовтня 2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків».

Згідно пункту 2 Вимог, проведеною ревізією використання бюджетних коштів на створення нових систем УТАС та модернізацію раніше встановлених вказаних систем на вугледобувних підприємствах України шляхом перевірки проектно-кошторисної документації та актів виконаних робіт з монтажу систем УТАС встановлено завищення підрядником ДП «ПЗВМ» вартості виконаних робіт з монтажу, які оплачені Держгірпромнаглядом на загальну суму 4 980 050,14 грн., а саме:

- включення окремо до актів виконаних робіт витрат на установку апаратів і приборів, відкриття приборів та перевірку схем з'єднання, підключення до мережі прозвонку жил кабелю, маркування бирок, випробування схеми підключення апаратів під напругою за розцінкою М10-765-9 «Перевірка схем» на суму 2 845 123,63 грн., при включенні вартості зазначених робіт до інших позицій з монтажу обладнання, яке входить до складу системи УТАС;

- застосування в актах виконаних робіт з монтажу систем УТАС для встановлення шаф для контролерів, які мають вагу 7,8 кг розцінки, яка застосовується для монтажу шаф вагою 0,3 т, унаслідок чого завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 1 131 946,10 грн.;

- застосування в актах виконаних робіт з монтажу систем УТАС розцінок, що включають відкриття прибору, перевірку схем з'єднання, підключення до мережі, прозвонку жилкабелю, підвіску маркування, бирок, випробування схеми підключення апаратів під напругою для датчиків температури та температурних щупів, які використовуються в роботі систем сумісно, окремо на кожну одиницю обладнання, а не на комплект. Унаслідок цього завищено вартість виконаних робіт з монтажу систем на загальну суму 464 773,58 грн.;

- застосування в актах виконаних робіт з монтажу систем УТАС розцінок, що включають відкриття прибору, перевірку схем з'єднання, підключення до мережі, прозвонку жил кабелю, підвіску маркування, бирок, випробування схеми підключення апаратів під напругою для датчиків магнітів безконтактних та магнітів, які використовуються в роботі систем сумісно, окремо на кожну одиницю обладнання, а не на комплект. Унаслідок цього завищено вартість виконаних робіт з монтажу систем на загальну суму 318 931,58 грн.;

- застосування в актах виконаних робіт з монтажу систем УТАС завищених розцінок для встановлення повторювачів і репітерів, які постачаються підрядником на вугледобувні підприємства вмонтованими у шафи, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 218 438,55 грн.;

- застосування в акті виконаних робіт з монтажу системи УТАС на ВІІ «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» завищеної розцінки для виконання робіт із встановлення шафи з репітером, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 836,7 гривень.

Також, у вимозі №04-14/1409 зазначено, що ревізією встановлено включення підрядником ДП "Петровський завод вугільного машинобудування" до актів приймання-передачі обладнання, яке монтується в систему УТАС на ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» та ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» саморятівників та світильників загальною вартістю 125 616,60 грн., що є засобами індивідуального захисту шахтарів та не входять до складу системи УТАС згідно ТУ У 33.3-24806498-020-2004, а Держгірнаглядом зайво перераховано кошти на вказану суму.

Внаслідок вищезазначених порушень законодавства Державному бюджету України, в особі Держгірпромнагляду, завдано збитків на загальну суму 5 105 666,74 грн.

У зв'язку з наведеним, відповідач вимагав від Держгірпромнагляду вжити всіх вичерпних заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди Державному бюджету України шляхом стягнення з ДП «Петровський завод вугільного машинобудування» на користь Держгірпромнагляду фактично оплачених коштів в розмірі 5 105 666,74 грн. та повернути їх до Державного бюджету України.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України звернулась до Державного підприємство "Петровський завод вугільного машинобудування" із претензією №8091/0/8-02/6/14 з вимогою перерахувати Держгірпромнагляду грошові кошти в сумі 5 105 666,74 грн.

Не погоджуючись з пунктом 2 Вимог Державної фінансової інспекції України та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

Згідно п. 6 Положення № 499/2011, Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Держфінінспекцію також передбачено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Вищевказані норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року N 2939-XII, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З аналізу вищенаведених норм слідує висновок, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.

Так, при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З наведеного слідує висновок про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

При цьому, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Петровський завод вугільного машинобудування" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції України щодо встановлення завищення вартості робіт на створення УТАС та модернізацію раніше встановлених систем на вугледобувних підприємствах України на загальну суму розмірі 5 105 666,74 грн. та визнання протиправною та скасування пункту 2 вимоги Державної фінансової інспекції України, оформленої Листом №04-14/1409 від 22 жовтня 2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків».

При цьому, згідно вказаних вимог Державної фінансової інспекції України, відповідач вимагав від Держгірпромнагляду вжити всіх вичерпних заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди Державному бюджету України шляхом стягнення з ДП «Петровський завод вугільного машинобудування» на користь Держгірпромнагляду фактично оплачених коштів в розмірі 5 105 666,74 грн. та повернути їх до Державного бюджету України.

Тобто, позивач оскаржує пункт вимог Державної фінансової інспекції України, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та містить зобов'язання повернути кошти до бюджету.

З огляду на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, колегія суддів вважає, що правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає цей позов, а не у справі про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 18 вересня 2014 року у справі № 21-332а14, 20 січня 2015 року у справі № 21-603а14 та від 10 лютого 2015 року у справі № 21-632а14.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржуваний пункт Вимоги Державної фінансової інспекції України не породжує права чи обов'язки для позивача, а лише вказує на завдані Державному бюджету України збитки та їх розмір, які стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування" є необґрунтованими, безпідставно задоволені судом першої інстанції, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.