Ухвала суду № 43712118, 22.04.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року справа №805/5683/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., Жаботинської С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 р. у справі № 805/5683/14 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 278954 грн. 30 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось 06 травня 2014 року до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча в якому просили стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році в сумі 277704 грн. 65 коп. та пеню в сумі 1249 грн. 65 коп., всього в сумі 278954 грн. 30 коп. (а.с. 2-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовлено (а.с. 81-83).

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, зазначає що судом не надано належної оцінки обставинам справи, що призвело до невірних висновків. Апелянт просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано те, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на державну службу зайнятості так і на роботодавців. Норми ч.1 ст. 20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дають підстави говорити про наступні обов'язки суб'єктів господарювання: дотримання ними нормативів по створенню визначеної Законом кількості робочих місць для інвалідів та забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу; сплати ними адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлені про розгляд справи, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" є юридичною особою, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ 00191129), знаходиться за юридичною адресою: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за 2013 рік від 14.02.2014 року, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 31735 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1264, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1269 осіб, фонд оплати праці штатних працівників складає 1762591 грн. 50 коп., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 55541 грн., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 0 грн. (а.с. 8)

У зв'язку з несплатою Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" адміністративно - господарських санкцій Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало підприємству пеню в сумі 1249 грн. 65 коп. за 2013 рік. Розрахунок суми пені долучено до матеріалів справи (а.с.7).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про те, що створення підприємством для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда, пошуком якого зобов'язані займатися органи працевлаштування, визначені у ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", на підприємства покладений обов'язок із забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для інвалідів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, абзацем першим якої встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як свідчить звіт ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за 2013 рік від 14.02.2014 року, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 31735 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1264, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1269 осіб. Отже позивач наполягає на тому, що відповідач не виконав норматив по створенню 5 робочих місць з працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 19 Закону № 875( в редакції на час спірних правовідносин) підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції з матеріалів справи, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" протягом 2013 року регулярно щомісяця надавало звіти із зазначенням вакансій для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями до Маріупольського міського центру зайнятості. Додатково слід зазначити, що підприємство активно приймало участь в усіх заходах, що проводилися центром зайнятості для працевлаштування інвалідів. Так 22.11.2013 року проводився ярмарок вакансій для осіб з обмеженими можливостями, в якому комбінат брав активну участь, що підтверджується листом директора Маріупольського міського центру зайнятості № 07-1846 від 07.05.2014 року (а.с. 78). Отже судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач вжив усі необхідні та можливі заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, інформація про наявність вакансій, виділення робочих місць та бажання підприємства працевлаштувати інвалідів до центру зайнятості надавались вчасно протягом 2013 року.

На підставі викладено, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені, відсутні.

З урахуванням викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 р. у справі № 805/5683/14 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 р. у справі № 805/5683/14 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала, прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді Е.Г.Казначеєв

С.В. Жаботинська