Ухвала суду № 43712101, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 808/1579/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 13.02.2014 року №0000222200.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що ПАТ "Світлотехніка" надала до перевірки всі необхідні належно оформлені первинні документи, отриманий від ТОВ "Будівельна компанія "Паллада" та ТОВ "Рангоут" товар використано у господарській діяльності підприємства, а саме: паспорти, технічні паспорти та етикетки, які увійшли до собівартості світлотехнічної продукції, яка в подальшому була реалізована, що відображено в відповідній Декларації про прибуток підприємства в строчці 05.1 собівартість реалізованої продукції.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем (Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій) подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на тому, що контрагенти позивача не надали для перевірки податковому органу всі необхідні первинні документи, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Світлотехніка" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Паллада" та ТОВ "Рангоут" за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №69/08-25-22-015/02970085 від 29.01.2014. На підставі матеріалів перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000222200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 302 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 369 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ПАТ "Світлотехніка" є виробництво електричного освітлювального устаткування. У перевіряємому періоді ПАТ "Світлотехніка" для використання в господарській діяльності на підставі усної домовленості було придбано у ТОВ "Будівельна компанія "Паллада" та у ТОВ "Рангоут" товар, придбання якого підтверджується первинним документами, які містяться у матеріалах справи. Зазначений товар використано позивачем у господарській діяльності підприємства у 2011-2012 роках, що підтверджено відповідними актами списання та списаннями ТМЦ у виробництво.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій с первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 1 зазначеного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

ПАТ "Світлотехніка" має всі необхідні документи, які підтверджують здійснення зазначених господарських операцій. Зазначені документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" стосовно їх змісту. Придбаний у контрагентів товар було використано в господарській діяльності ПАТ "Світлотехніка", а відтак підстав вважати вищезазначені господарські операції - безтоварними не мас підстав.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Нормою п.п. 138.1.1 вказаного Кодексу визначено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу.

Нормами п.138.4. та 138.5. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку,

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, прямих матеріальних витрат.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які Можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п. 138.8.1. ст. 138 ПК України).

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, позивач не може нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товару від зазначених контрагентів відповідачем не доведено.

Щодо вироку у кримінальній справі про який зазначає податковий орган в апеляційній скарзі, слід зазначити наступне.

Згідно матеріалів справи оскаржувана постанова суду першої датована 23 квітня 2014 року (а.с. 24 т. 2). Натомість, вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя, щодо засудження ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) датований 29 квітня 2014 року (а.с. 33-49 т. 2). Отже, суд першої інстанції не мав можливості застосувати вирок від 29 квітня 2014 року при прийнятті постанови від 23 квітня 2014 року. При цьому, наявність вказаного вироку може стати підставою для розгляду питання про можливість перегляду рішення, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна