Ухвала суду № 43711990, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2015 рокусправа № 804/15704/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року у справі № 804/15704/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів (далі - Відповідач) в якому просила визнати недійсним та скасувати податкове повідомленні рішення Відповідача від 22.07.2014 року №5899-15.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками не може здійснюватись іншим способом, ніж внесенням змін до договору оренди земельної ділянки, що свідчить про безпідставність винесення податкового повідомлення рішення від 22.07.2014 року №5899-15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2012 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Позивачем (Орендатором) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Позивачу в строкове платне користування було надано земельну ділянку площею 0.2051 га. для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Так, згідно розрахунку розміру орендної плати за землю станом на 07.06.2012 року, розмір орендної плати складав 408.00 грн. на рік.

На виконання положень Податкового кодексу України, 30.06.2014 року Відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №5889-15, яким Позивачу було нараховано податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 10301.86 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначеного податкового повідомлення рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність винесення податкового повідомлення рішення №5889-15 від 30.06.2014 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Приписами п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що орендна плата за землю є однією з форм плати за землю, який справляється за користування земельною ділянкою. Так, нарахування орендної плати за земельні ділянки для фізичних осіб здійснюється податковим органом шляхом винесення відповідного податкового повідомлення рішення, яке надсилається платнику податків до 01 липня відповідного року та сплачується ним протягом 60 днів з дня його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2014 року Відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №5899-15, яким Позивачу було визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 10301.86 грн.

Так, при визначенні зазначеного розміру орендної плати, Відповідач виходив з того, що період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року має розраховуватися виходячи з трикратного розміру земельного податку, а період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року має розраховуватися виходячи з 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, Позивач вважає застосування 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахування суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю безпідставним, оскільки такий розмір орендної плати не передбаченний положеннями договору оренди земельної ділянки від 12.06.2012 року.

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені твердження Позивача безпідставними з огляду на наступне.

Положеннями ст.288 Податкового кодексу України, який діяв на час укладення договору оренди земельної ділянки, було визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. . Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» були внесені зміни до ст.288 Податкового кодексу України, в якій п.п.288.5. цього кодексу був викладений у новій редакції, а саме: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України у 2014 році, розмір орендної плати для платників податків (фізиних осіб) має розраховуватися виходячи з трьохкратного розміру земельного податку лише у період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, оскільки з 01.04.2014 року розмір орендної плати встановлений у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, розмір земельного податку в даному випадку буде становити суму щомісячних платежів, які розраховані за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 року за трикратним розміром земельного податку та за період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року за ставкою 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір земельного податку становить 136.00 грн., у зв'язку з чим, сума податкового зобов'язання за оренду земельної ділянки у період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року буде становити: (136.00 *3):12*3=102.00 грн.

Виходячи з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 453327.20 грн., то розмір земельного податку за період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року буде становити: 453327.20 грн.*3%:12*9= 10199.86 грн.

Отже, сума податкового зобов'язання за оренду земельної ділянки за 2014 рік буде відповідно становити 102 +10199.86=10301.86 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при визначення розміру податкового зобов'язання за оренду земельної ділянки Позивача за 2014 рік, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення рішення від 22.07.2014 року №5899-15.

Доводи Позивача про неможливість застосування змінених положень п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України для визначення податкового зобов'язання з орендної плати, доки такі зміни не будуть прописані у договорі, суд апеляційної інстанції визнає необгрунтованими, оскільки виходячи з принципу приорітетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2. ст.5 цього кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1. п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України.

Зазначена позиція безпосередньо кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка зазначена у постанові від 09.12.2014 року, положення якої відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року була винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року у справі № 804/15704/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко