Ухвала суду № 43711976, 09.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № 804/5435/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі №804/5435/14 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

16 квітня 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002591703 від 16.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 26783.23 грн., в т.ч. 22774.01 грн. - за основним платежем та 4009.22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного податкового законодавства сформовано валові доходи та витрати за наслідками господарської діяльності, шо підтверджена складеними належним чином документами первинного бухгалтерського обліку. Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність достатніх підстав для скасування податкового повідомлення рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 26783.23 грн., в т.ч. 22774.01 грн. - за основним платежем та 4009.22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0002591703 від 16.09.2013 року видане державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обгрунтованим, прийнятим на підставі та в межах повноважень визначених Законом України. Також, відповідач зазначає, що позивачем було укладено удавані правочини з метою переведення безготівкових коштів у готівкові та отримання податкової вигоди за ланцюгом постачання.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 05.08.2013 року по 02.09.2013 року посадовими особами ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт 328/НОМЕР_1 від 02.09.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на загальну суму 21136.79 грн. (11470.00х15%) + (123844.30х17%).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002591703 від 16.09.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за основним платежем на суму 22774.01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4009.22 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0002591703 від 16.09.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність за наслідками здійснення господарських операцій, що підтверджені належним чином складеними документами первинного бухгалтерського обліку, а тому податкове повідомлення - рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим в порушення вимог норм податкового законодавства та підлягає скасуванню як таке, що порушує права та законні інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з: доходу від операційної діяльності та інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.4 та у статті 136.

Відповідно п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України вказано, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з положень пп. 14.1.181. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У відповідності до п. 177.2.ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В свою чергу, згідно приписів п. 177. 4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права, оподаткуванню за наслідками господарської діяльності фізичної особи - підприємця підлягає чистий дохід, що становить різницю між загальним оподатковуваним доходом (валовим доходом) та документально підтвердженими витрати, що пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

На думку податкового органу господарські операції між позивачем та ТОВ «Ліга», за наслідками яких позивачем сформовано чистий оподатковуваний дохід, неможливо підтвердити документально, оскільки фактично змін майнового стану сторін договорів не відбулось, а мали місце господарські операції безтоварного характеру, вчинювані з метою порушення інтересів держави.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами податкового органу з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01 лютого 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Ліга» (постачальник) було укладено договір поставки, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, викладених цим договором, поставити продукцію, а покупець зобов'язується з в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити поставлену продукцію. Якісні та ціннісні характеристики продукції, що є предметом поставки за цим договором, строки поставки продукції визначаються у специфікаціях та рахунках - фактурах, що додають та є невід'ємною частиною договору.

За наслідками виконання зазначеного договору ТОВ «Ліга» виписало на адресу позивача податкові накладні, які містять перелік поставленого товару в гр.. «Номенклатура товарів/послуг продавця, кількість та ціну товару, а також необхідні всі необхідні позначки, підписи посадових осіб та печатку підприємства. (а.с.28-45)

Також ТОВ «Ліга» виписано на ім'я позивача видаткові накладні по поставленому товару в асортименті та рахунки - фактури, вказані документи відповідають вимогам законодавства щодо своєї форми та змісту. (а.с. 46 - 63)

Оплата в рахунок поставленого товару позивачем була здійснена у повному обсязі шляхом безготівкових розрахунків, на підтвердження чого ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи надано обігово - сальдову відомість по рахунку в банку. (а.с. 64-79)

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка товару.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було правомірно із дотриманням вимог податкового законодавства визначено чистий оподатковуваний дохід за наслідками господарських з ТОВ «Ліга», у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі №804/5435/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко