Постанова № 43711975, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 року

справа № 804/2641/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бустер» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року у справі № 804/2641/13-а за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Бустер» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби Дніпропетровської області (далі – Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бустер», з урахуванням уточнень, про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Бустер» на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації суму податкового боргу в розмірі 8442.04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що по підприємству виник новостворений податковий борг з податку на додану вартість у сумі 8442.04 грн. внаслідок несплати грошових зобов’язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях за період 2011-2012 роки, та несплати грошових зобов’язань, визначених в податковому повідомленні рішенні №0005551502 від 22.03.2012 року на суму 884.60 грн. та податковому повідомленні рішенні №0005541502 від 22.03.2012 року на суму 334.00 грн. На думку Позивача, зазначений борг підлягає стягненню у примусовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року адміністративний позов було задоволено, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Відповідача на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 8442.04 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бустер», не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року по справі №2а/0470/8087/11 була оскаржена у встановленому КАС України порядку до суду апеляційної інстанції, що свідчить про неможливість віднесення суми податкового зобов’язання за податковим повідомленням рішенням №0001881502 від 07.06.2011 року до суми податкового боргу до його узгодження.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Бустер» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Так, відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- №9009305793 від 20.10.2011 року на суму 2773.00 грн.;

- №9011546701 від 18.11.2011 року на суму 80.00 грн.;

- №9012116592 від 13.12.2011 року на суму 1570.00 грн.;

- №9014069794 від 20.01.2012 року на суму 1670.00 грн.;

- №9012559152 від 17.03.2012 року на суму 874.00 грн.;

- №9033961428 від 16.06.2012 року на суму 320.00 грн.;

- №9049613263 від 16.08.2012 року на суму 817.00 грн.;

Також, посадовими особами ДПІ у Кіровському районі було проведено камеральну перевірку Позивача, на підставі якої було складено Акт №36 від 22.03.2012 року.

На підставі зазначеного Акту, Позивачем було винесено податкові повідомлення рішення №0005551502 від 22.03.2012 року на суму 884.60 грн. та №0005541502 від 22.03.2012 року на суму 334.00 грн., які оскаржені не були, а тому, в силу п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України вони вважаються узгодженими.

Крім того, на особовому рахунку Відповідача обліковується пеня по податку на додану вартість в розмірі 551.80 грн., яка в добровільному порядку сплачена не була.

16.04.2013 року до суду першої інстанції надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій Позивач зазначив, що Відповідачем частково був сплачений податковий борг у сумі 1700.00 грн., у зв’язку з чим, стягненню підлягає сума податкового боргу у розмірі 8442.04 грн., яка також включає в себе податкові зобов’язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість №9085257699 від 18.01.2013 року на суму 144.00 грн. та №9013478846 від 15.03.2013 року на суму 113.00 грн., які сплачені не були.

Внаслідок несплати зазначених платежів утворився податковий борг, у розмірі 8442.04 грн., який відповідно складається з сум несплачених коштів за податковими деклараціями за 2011-2012 року, податковими повідомленнями рішенням №0005551502 та №0005541502 від 22.03.2012 року та пені.

Правомірність стягнення податкової заборгованості у розмірі 8442.04 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв’язку з непогашенням податкового боргу у добровільному порядку, сума податкового боргу у розмірі 8442.04 грн. підлягає стягненню з Відповідача.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.57.1 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до п 129.4 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларація є документ, на підставі якого формується податкове зобов’язання. До обов’язків платника відноситься сплата податкового зобов’язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. Якщо платник, не сплатив зобов’язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов’язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов’язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Як вбачаться з матеріалів справи, підставою для звернення до суду про стягнення податкового боргу була несплата Відповідачем в добровільному порядку суми податкового боргу.

Так, зазначена сума податкового боргу складається з податкових зобов’язань, визначених деклараціями з податку на додану вартість та податковими повідомленнями рішеннями від 22.03.2012 року №0005551502 та №0005541502, пені за невиконання податкового повідомлення рішення від 07.08.2011 року №0001881503 та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість.

При цьому, Відповідачем було надано до суду копії платіжних доручень, які фіксують факт своєчасної сплати суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями №9009305793 від 20.10.2011 року на суму 2773.00 грн.№9011546701 від 18.11.2011 року на суму 80.00 грн.;№9012116592 від 13.12.2011 року на суму 1570.00 грн., №9014069794 від 20.01.2012 року на суму 1670.00 грн., №9012559152 від 17.03.2012 року на суму 874.00 грн., №9033961428 від 16.06.2012 року на суму 320.00 грн., №9049613263 від 16.08.2012 року на суму 817.00 грн., що на його думку свідчить про безпідставність нарахування податного боргу.

Зазначений факт своєчасності сплати податкових зобов’язань за податковими деклараціями також підтверджується копією зворотнього боку облікової картки Відповідача.

Натомість, Позивач зазначив, що платежі за зазначеними платіжними дорученнями були направленні на погашення наявного податкового боргу, що безпосередньо кореспондується з приписами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як свідчать дані облікової картки платника податків, 30.06.2011 року Позивачем було донараховано Відповідачу суму основного платежу за податковим повідомленням рішенням №001881502 від 07.06.2011 року на загальну суму 8081.00 грн.

Зазначене донарахування фактично і стало підставою для зміни Позивачем призначення платежів, які поступали від Відповідача на сплату податкових зобов’язань, визначених податковими деклараціями з податку на додану вартість та нарахування пені за невиконання податкового повідомлення рішення від 07.08.2011 року №0001881503 та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Бустер» зверталося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0001881502 від 07.06.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 по справі №2а/0470/8087/11 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено, тобто податкове повідомлення-рішення №0001881502 від 07.08.2011 року, яким ТОВ «Бустер» було донараховано зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 8080 грн., залишено в силі.

Зазначену постанову було оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 08.04.2011 року залишив її без змін.

Так, на думку, податкового органу, сума грошового зобов’язання за зазначеним податковим повідомлення рішенням вважається узгодженим з моменту його винесення.

Але суд апеляційної інстанції вважає зазначені висновки безпідставними з огляду на наступне.

Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачно, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.03.2001 року №77, Узгоджене податкове зобов'язання - це зокрема податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом (у разі, коли такий платник податків звертається до контролюючого органу зі скаргою про перегляд рішення, якщо вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що податковим боргом вважається сума податкового (грошового) зобов’язання, яка є узгодженою, зокрема у день закінчення процедури адміністративного оскарження та несплаченою у встановлений законодавством строк.

Отже, виходячи з того, що рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набуло законної сили 08.04.2013 року, то відповідно податкове повідомлення рішення №0001881502 від 07.06.2011 року має вважається узгодженим з 08.04.2013 року.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, 57.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З зазначеного вбачається, що право Позивача на віднесення суми податкового зобов’язання за податковим повідомлення рішенням №0001881502 від 07.08.2011 року виникло через 10 календарних днів, наступних за днем його узгодження, тобто 19.04.2014 року, що свідчить про безпідставність його віднесення на 07.06.2011 року, та як наслідок його погашення за рахунок сплати податкових зобов’язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість та нарахування пені за його невиконання.

Як свідчать матеріали справи, податкові зобов’язання за податковими деклараціями №9009305793 від 20.10.2011 року, №9011546701 від 18.11.2011 року, №9012116592 від 13.12.2011 року, №9014069794 від 20.01.2012 року, №9012559152 від 17.03.2012 року, №9033961428 від 16.06.2012 року, №9049613263 від 16.08.2012 року, №9085257699 від 18.01.2013 року, №9013478846 від 15.03.2013 року були сплачені Відповідачем своєчасно та в повному обсязі, що свідчить про відсутність створення за їх рахунок податкового боргу та, як наслідок нарахування пені за їх несвоєчасну сплату.

При цьому, суми податкових зобов’язань за податковими повідомленнями рішеннями від 22.03.2012 року №0005551502 та №0005541502, у загальному розмірі 1218.60 грн. (884.60 грн. +334.00 грн.), були обґрунтовано віднесені до суми податкового боргу, оскільки вони були узгоджені належним чином.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем у березні 2013 року був здійснений платіж на загальну суму 1700.00 грн., який покривав суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначених у податкових декларація за січень-лютий 2013 року та на підставі приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України суму грошового зобов’язання за зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, що в даному випадку фактично свідчить про відсутність податкового боргу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості стягнення з Відповідача суми податкового боргу, оскільки такий податковий боргу був сформований Позивачем з порушенням приписів чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бустер» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року у справі № 804/2641/13-а – скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби Дніпропетровської області - відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко