Ухвала суду № 43711969, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2015 рокусправа № 804/11791/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 804/11791/14 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арматорг» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання рішення незаконним та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арматорг» (далі Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача від 23.07.2014 року №13549 про невизнання податкової декларації Позивача за червень 2014 року;

- визнати декларацію Позивача з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками такою, що подана у момент її фактичного отримання Відповідачем;

- зобовязати Відповідача відобразити показники податкової декларації Позивача за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Позивача;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про неприйняття Відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначена декларація була заповнена відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, в ній були зазначені всі необхідні реквізити зазначені в ст..48 Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09.09.2014 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправною відмову Відповідача від 23.07.2014 року №13549 у прийняті податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за червень 2014 року. Визнано податкову декларацію Позивача з податку на додану вартість за червень 2014 року такою, що подана ТОВ «Арматорг» у день її фактичного отримання Відповідачем, а саме 21.07.2014 року.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення податкового органу є обґрунтованим, оскільки декларація з податку на додану вартість була подана з порушення вимог ст.48 Податкового кодексу України, а саме в ній некоректно зазначено назву податкового органу, до якої подається податкова декларація, а саме ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів, замість ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Арматорг» засобами курєрської служби направило до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, яка була отримана Відповідачем 21.07.2014 року.

Рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №13549 від 23.07.2014 року, Позивачу було відмовлено у прийнятті податкової звітності у звязку з порушенням ст.48 Податкового кодексу України.

Не погодившись з обґрунтованістю винесення рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, Позивач звернувся до суду з метою поновлення своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність винесення рішення №13549 від 23.07.2014 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Відповідача від 23.07.2014 року порушують права та інтереси Позивача, а тому є протиправним, адже подана Позивачем податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року, яка була отримана ДПІ 21.07.2014 року, була заповнена з дотримання приписів чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У відповідності з п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.2. ст..48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.49.1, 49.2 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У відповідності до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 49.13 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що податковою декларацією є документ, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податкового зобов'язання. При поданні податкової декларації, контролюючим органом перевіряється наявність обовязкових реквізитів, відсутність яких спричиняє втрату документом свого статусу. Так, відповідні реквізити передбачені ст. 48 Податкового кодексу України, до яких зокрема відноситься найменування контролюючого органу. Відсутність у поданій податковій декларації необхідних реквізитів є підставою для відмови у прийняті такої декларації. Але, у випадку, якщо відмова контролюючого органу буде визнана протиправною, то податкова декларація вважається прийнятою у день її отримання податковим органом.

Як вбачається з рішення Відповідача від 23.07.2014 року №13549, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації Позивача було недотримання ним положень ст.48 Податкового кодексу України, а саме зазначені не всі обовязкові реквізити.

Проте, як вбачається з наданої Позивачем копії податкової декларації, вона відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на ній присутні всі обовязкові реквізити, а саме: тип документа; звітний період, за який подається податкова декларація; звітний період, що уточнюється; повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта; місцезнаходження платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку.

При цьому, у своїх поясненнях Відповідач зазначив, що підставою для відмови у прийнятті податкової декларації Позивача за червень 2014 року була некоректно зазначена назва податкового органу, до якого подавалася податкова декларація, а саме ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів, замість коректної назви ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Суд апеляційної інстанції із зазначеними доводами не погоджується, оскільки допущення технічної помилки у назві такого обов'язкового реквізиту, як назва контролюючого органу, до якого подається податкова декларація не прирівняне до його відсутності та вони не створюють податковому органу перешкод у адмініструванні даних податкової декларації з податку на додану вартість.

Так, зазначення у податковій декларації неповне найменування податкового органу до якого вона подається, а саме відсутність посилань до якого саме обласного управління Міндоходів відноситься такий податковий орган, в даному випадку не створює жодних перешкод для її прийняття та перевірки.

Отже, висновки Відповідача, які були викладені у рішенні від 23.07.2014 року №13549 не засновані на вимогах чинного законодавства про зміст та форму податкової декларації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення податкового органу про неприйняття податкової звітності є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова звітність має вважатися прийнятою у день її фактичного отримання Відповідачем, а саме 21.07.2014 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зобовязання Відповідача відобразити показники податкових декларації Позивача за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Позивача, оскільки показники такої декларації підлягають перевірці та відображенню в електронних базах даних податкової звітності податковим органом в порядку, визначеному ПКУ, а зобов'язання вчинити такі дії призведе до захисту прав на майбутнє.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 804/11791/14 залишити без змін .

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко