Постанова № 43710689, 21.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 квітня 2015 р. № 820/2607/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимог,-

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 26.09.2014 року №0005621702, №0005631702, №0005581702, від 06.01.2015 року № 0000011702 та вимог про сплату боргу від 26.09.2014 р. № 0005601702, від 22.12.2014 р. № 686-25, прийняті відносно неї.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, вона посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимоги прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Климчук С.М. проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області була проведена документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання податкового законодавства в часині ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати за період з 01.09.2013 р. по 30.06.2014 р., за результатами якої 02.09.2014 р. був складений акт за № 548/1702, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п 168.1.1, п.п.168.1.2., п.68.1,ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого, на думку перевіряючих, позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4877,85 грн., в тому числі по періодах: вересень - грудень 2013 року в сумі 2350,73 грн.; січень-червень 2014 року в сумі 2527,12 грн.;

- п.51.1 ст.51,п.176,2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) , в частині подання не в повному обсязі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, а також сум утриманого з них податку з доходів фізичних осіб;

- п. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-УІ від 08.07.2010 р., в результаті чого донараховано єдиного внеску на суму 10074,06 грн. за вересень 2013 р. - червень 2014 р.;

- п. 7 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-УІ від 08.07.2010 р., в результаті чого донараховано єдиного внеску за вересень 2013 р.-червень 2014 р.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме:

- № 0005621702 від 26.09.2014 р. про донарахування податкового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб - адмінштрафи та санкції на загальну суму 510 грн.;

- № 005631702 від 26.09.2014 р. про донарахування податкового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб - адмінштрафи та санкції на загальну суму 6603,33 грн.;

- № 0005581702 від 26.09.2014р. про донарахування податкового зобов'язання єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 11037,06 грн. та штрафні санкції на суму 4145,44 грн.;

- № 0000011702 від 06.01.2015 р. про донарахування податкового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб - адмінштрафи та санкції на загальну суму 1416,77 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.09.2014р. № 0005601702 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 11037,06 грн. та вимога про сплату податкового боргу(недоїмки) від 22.12.2014 р. № 686-25 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 14822,6 грн.

Також позивачем були отримані вимога про сплату боргу від 26.09.2014 р. № 0005601702 та від 22.12.2014 р. № 686-25.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в акті перевірки перераховані всі первинні бухгалтерські документи (платіжні відомості), звіти форми №1-ДФ, трудові угоди, відомості про нарахування заробітної плати та інші документи, надані ФОП ОСОБА_1 до перевірки щодо правильності ведення обліку, достовірності, повноти нарахування і сплати податків (зборів), єдиного внеску, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору оформлення трудових відносин з працівниками.

Тобто, фахівці податкового органу, які проводили перевірку, були ознайомлені зі всіма необхідними документами віднесення щодо виплати заробітної плати та сплатою податків (зборів) та єдиного внеску робітникам по трудовим угодам з ФОП ОСОБА_1 (п 1.12 , стр.4 акту перевірки).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772. Зазначений нормативно - правовий акт є обов'язковим для посадових осіб органів ДПС під час оформлення результатів перевірок.

У відповідності до п. 5.2 зазначеного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих летів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, висновки перевіряючих не ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, первинних документах, якими зафіксовані зобов'язання щодо виплати заробітної плати та сплатою податків (зборів) та єдиного внеску робітникам по трудовим угодам з ФОП ОСОБА_1 та які були надані до перевірки залишені поза увагою.

Також судом встановлено, що у відповіді на заперечення позивача до акту вказаної вище перевірки, зазначено що в ході проведення перевірки використані документи, перелічені на стор.4, п.1.2 акту перевірки , а саме - первинні документи, надані ОСОБА_1 (згідно опису), отримана інформація з прокуратури про ухилення податковим агентом від оподаткування, яка надана ОСОБА_3, а саме: скарга, де зазначені суми заробітної плати, яка сплачувалась ФОП ОСОБА_1 працівнику ОСОБА_3 згідно трудового договору та по усній домовленості, копії відомостей на видачу заробітної плати по найманим працівникам - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Таким чином, при проведення перевірки відповідачем були враховані вищезазначені документи, які не є первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, що не узгоджується з приписами ПКУ.

Окрім того, при судовому розгляді встановлено, що гр. ОСОБА_3 позивачка працевлаштувала по направленню із Державної служби зайнятості від 23.10.2014 р. та до 23.10.2014 р. з гр. ОСОБА_3 ніяких взаємовідносин у позивачки не було.

Згідно п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України:

- Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Всупереч цьому, відповідачем в даному випадку перевага була надана не первинним бухгалтерським документам щодо підтвердження провадження позивачем господарської діяльності, а скаргам осіб, які в перевіряемому періоді знаходилися з ФОП ОСОБА_1 в трудових правовідносинах, яким належна оцінка правоохоронними органами не дана, а тому це не може слугувати належними та допустимими доказами в розумінні ст. 70 КАСУ.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 183,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 26.09.2014 року №0005621702, №0005631702, №0005581702, від 06.01.2015 року № 0000011702 та вимог про сплату боргу від 26.09.2014 р. № 0005601702, від 22.12.2014 р. № 686-25, прийняті щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Луганська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 183,00 (сто вісімдесят три) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.