Постанова № 43710164, 20.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2015 року № 813/1409/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Бегей О.І.,

представника позивача не прибув,

представник відповідача прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 317964,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємства та організації, на яких набуто пільговий стаж, з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Однак, всупереч зазначеним вимогам відповідач не сплатив суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень-лютий 2015 року в розмірі 317964,81 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” відшкодовуються підприємствами, а витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.01.2005 року здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 06.04.2015 року представник відповідача надав суду письмові та усні заперечення на адміністративний позов. Зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до п. “в-е” та “ж” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01.01.2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 вказаного Закону. На підставі цього вважає, що у зв'язку із тим, що Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін за юридичним статусом та характером діяльності відноситься до воєнізованих гірничорятувальних частин, то виплата пенсій його працівникам здійснюється за рахунок Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до наступного висновку.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та згідно з ст. 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області.

Органами Пенсійного фонду України призначено та виплачено пенсії на пільгових умовах працівникам відповідача за Списком № 1, призначені відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судовим розглядом встановлено, що відповідач не заперечує, що мав працівників, згідно наданих розрахунків, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, та їм, відповідно до вказаного закону, призначено пенсію.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності вказаним Законом.

Згідно з абз. 4 п.п. 1 п. 2 вказаного Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Абзацом 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вказаного Закону.

З наведеного вбачається, що джерело відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій чи це кошти підприємства чи це будуть кошти державного бюджету, залежить від підстав призначення пенсій.

Витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, - покривають підприємства.

А витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України з 01.01.2005 року, - здійснюють за рахунок Державного бюджету України.

Зі змісту ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

З огляду на наведене суд дійшов остаточного висновку, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд ж звертає увагу, що пенсії особам, переліченим в розрахунках Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді, призначені саме на підставі п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а не на підставі ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а тому суд приходить до висновку, що такі витрати підлягають відшкодуванню відповідачем.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, висвітленою в постанові Верховного Суду України від 10.10.2011 року, яка відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України.

А відтак, судом відхиляються заперечення відповідача проти позову.

Відповідно до п. 6.4 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Позивач відповідно до п. 6.4 Інструкції, направило на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме розрахунки №584/04-36-1 від 19.01.2015 року, №585/04-36-1 від 19.01.2015 року, №586/04-36-1 від 19.01.2015 року, №733/04-36-1 від 21.01.2015 року, №590/04-36-1 від 19.01.2015 року, №588/04-36-1 від 19.01.2015 року, №1806/04-36-1 від 16.02.2015 року, №1807/04-36-1 від 16.02.2015 року, №1808/04-36-1 від 16.02.2015 року. Вказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед УПФ України в м. Червонограді Львівської області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня по лютий 2015 року є узгодженою і становить 317964,81 грн, що підтверджується вказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з п.п. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед УПФ України в м. Червонограді Львівської області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 317964,81 грн. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 15, код ЄДРПОУ 33839804) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області (80105, Львівська область, м. Червоноград, вул. Сокальська, 1, код ЄДРПОУ 22404422) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірі 317964,81 грн (триста сімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят чотири гривні 81 коп.)

Судові витрати з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 21.04.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.