Постанова № 43710162, 22.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 року №813/1423/15

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Самборі та Самбіському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Самбірський завод металооснатики» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в м.Самборі та Самбіському районі Львівської області (надалі по тексту - УПФУ м.Самборі та Самбіському районі Львівської області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Самбірський завод металооснатики» (надалі - ВАТ «Самбірський завод металооснатики») заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 1 800,17 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за лютий 2015 року не здійснив компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФУ 1 800,17 грн. Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, УПФУ в м.Самборі та Самбіському районі Львівської області звернулося з означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 24.03.2015 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді від 01.04.2015 року було відкрито скорочене провадження у даній справі.

Відповідачу було надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права і обов'язки сторін та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову, а також необхідні документи або заяву про визнання позову. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт із судовими документами, відправлений судом за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача (Львівська обл., м.Самбір, вул.Промислова, буд. №3) відділенням поштового зв'язку повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення як позивача, так і відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

В силу положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Самбірський завод металооснатики» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається із матеріалів справи, працівникам ВАТ «Самбірський завод металооснатики» - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №2), свідченням чого є, зокрема, копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній й копії протоколів про призначення вищевказаним особам пільгових пенсій.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - за списком №2 за лютий 2015 року становить 1 800,17грн. та факт їх понесення управлінням Пенсійного фонду України підтверджується, окрім іншого, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із лютого 2015 року, із 2015 року та довідками щодо такої виплати пенсій цим особам.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 року у розмірі 1 800,17 грн. відповідачем самостійно не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно із п.6.2 розділу 6 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 розділу 6 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як уже було згадано вище, на виконання вимог Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України в м.Самборі та Самбірському районі Львівської області було надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 з лютого 2015 року і з 2015 року.

Тож, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, позивачем виконано свій обов'язок щодо надіслання на адресу Підприємства розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, а відповідачем такі залишено без належного реагування, зокрема, не надано на нього до УПФУ в м.Самборі та Самбірському районі Львівської області заперечень й не оскаржено їх, тому суд вважає, що ці розрахунки є обов'язковим для виконання, тобто підлягають до сплати.

Загалом, наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 25.11.2010 року у справі №26993/09, у постанові від 22.03.2012 року №К-27305/10, у постанові від 06.09.2012 року №К/9991/63551/11, а також із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 23.03.2010 року, від 13.02.2012 року.

При цьому, відповідачем жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, неправомірності їх нарахування суду не надано.

Водночас, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає.

Більш того, суд зауважує, що Львівським окружним адміністративним судом та судом апеляційної інстанції уже досліджувались питання щодо права на отримання пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, зокрема, вищевказаним працівникам відповідача, а відтак, такі обставини є встановленими та доведеними і не можуть оспорюватися (постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року у справі №813/8537/14).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно картки особового рахунку по ВАТ «Самбірський завод металооснатики», на день розгляду справи у суді, заборгованість, яка підлягає до стягнення відповідачем не сплачена.

У свою чергу, ВАТ «Самбірський завод металооснатики» доказів вжиття заходів щодо погашення наявної у нього заборгованості перед Пенсійним фондом у сумі 1 800,17 грн. суду не представлено, а також не надано жодних доказів у спростування позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Самбірський завод металооснатики» (Львівська обл., м.Самбір, вул.Промислова, 3; код ЄДРПОУ 01267892) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Самборі та Самбірському районі Львівської області (Львівська обл., м.Самбір, вул.Козацька, 6; код ЄДРПОУ 37893509) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 17 коп.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сасевич О.М.