Постанова № 43709773, 08.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 квітня 2015 року Справа № 808/9764/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.,

за участю представника позивача Леготіна В.П.,

представника відповідача Бойко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Приватне акціонерне товариство «Запорізьке кар'єроуправління» (далі - ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 №0014401502, згідно з актом перевірки від 20.11.2014 №1614/15-02/00110183, яким контролюючим органом визначені штрафні санкції у сумі 62 574,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Зокрема, посилається на ст. 54 ПК України, якою передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань платників податків є податковий агент або контролюючий орган, та зазначає, що ПК України не містить випадків, в яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах або рішеннях. Виходячи із цих підстав, вважає неправомірним визначення відповідачем в акті перевірки судового рішення в якості підстави для виникнення податкового боргу. Крім того, вказує, що набрання чинності рішенням про розстрочення сплати податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, виключає можливість нарахування пені згідно вимогами ст. 129 ПК України, за умови своєчасного виконання платником податків судових рішень про розстрочення оплати. За таких обставин, оскільки судами встановлено особливий порядок погашення підприємством податкового боргу, на розстрочення грошових зобов'язань відповідно до судових рішень згідно зі ст. 263 КАС України, зазначає, що приписи ПК України в частині нарахування пені не розповсюджуються. На підставі вищезазначеного, вважає, що контролюючий орган незаконно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству, попросить позов задовольнити та скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 25.02.2015 №2943/10/10-017 (вх. № 8851) та додаткових запереченнях від 06.04.2015 №4768/10/10-017 (вх. №14986). Посилається на рішення Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України, зазначає, що незалежно від того з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник у відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. Відповідно вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято згідно чинного законодавства, а тому просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» (ідентифікаційний код 00110183) є юридичною особою та зареєстрована 25.03.1994, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За наслідками розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом подання ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» про стягнення коштів за податковим боргом по справі №808/1007/14 винесено постанову від 10.02.2014 про задоволення подання та стягнення податковому боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення у розмірі 563 694,27 грн.

17.02.2014 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» про розстрочення виконання судового рішення у справі №808/1007/14, оскільки сплатити добровільно суму боргу відповідач не має можливості в зв'язку з складним фінансовим становищем та відсутністю коштів, та ухвалою від 25.02.2014 вказану заяву задоволено, затверджено графік виконання постанови від 10.02.2014. Крім того, зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відобразити у картці особових рахунків податкових зобов'язань платника податків, передбаченої Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА від 18.07.2005 № 276, зміни до термінів погашення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до рішення суду.

Згідно ухвали суду від 25.02.2014 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя складено графік погашення розстрочених на підставі рішення суду сум заборгованості від 25.02.2014 №1.

Запорізьким окружним адміністративним судом було розглянуто в порядку письмового провадження адміністративну справу №808/3343/14 за поданням ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» про стягнення коштів за податковим боргом та винесено постанову від 26.05.2014 , якою вказане подання задоволено та стягнуто заборгованість з плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення у розмірі 631 552,79 грн.

26.06.2014 судом винесено ухвалу у справі №808/3343/14 про розстрочення виконання постанови, якою заяву ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» про розстрочення виконання постанови суду від 26.05.2014 задоволена, затверджено графік виконання вказаної постанови та зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відобразити у картці особових рахунків податкових зобов'язань платника податків, передбаченої Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА від 18.07.2005 № 276, зміни до термінів погашення податкових зобов'язань зі сплати податку за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до рішення суду.

Згідно ухвали суду від 26.06.2014 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя складено графік погашення розстрочених на підставі рішення суду сум заборгованості від 07.07.2014 №2.

Позивач виконував ухвали суду про розстрочення виконання рішення та сплачував суми заборгованості у розмірі, встановлених ухвалою суду. Указаний факт підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи, зокрема, від 20.10.2014 №535 на суму 51 200,00 грн., від 20.10.2014 №536 на суму 105 260,00 грн., від 17.11.2014 №689 на суму 51 200,00 грн., від 17.11.2014 №690 на суму 105 260,00 грн.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку звітності позивача по платі за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення, за результатами якої складено відповідний акт від 20.11.2014 №1614/15-02/00110183.

Відповідно до Акту перевіркою встановлені порушення ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення передбачена ст.126 Податкового кодексу України. Розрахунок штрафних санкцій наведено у додатку до акту. 21.11.2014 указаний акт був направлений позивачу поштою та отриманий 25.11.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заперечення на Акт перевірки позивачем було надано до відповідача 01.12.2014

15.12.2014 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 №0014401502, прийняте на підставі Акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, про сплату 62 574,00 грн. штрафу у розмірі 20%, застосованого за затримку на 363, 335, 184, 153 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 312 870,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» звернулось до суду із відповідним позовом про його скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14.1.175 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Зі змісту даної статті слідує, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на порушення відповідачем порядку нарахування пені згідно вимогами ст. 129 ПК України, оскільки предметом розгляду у даній справі є правомірність нарахування останнім штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення, відповідальність за яке передбачена ст.126 Податкового кодексу України.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Дана правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 № 1602/11/10/14-14, а правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2014 у справі № 21-279а14.

Положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів законодавства позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасність сплати позивачем податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та застосування до позивача штрафних санкцій, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак