Постанова № 43709634, 17.04.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 року м.Житомир справа № 806/763/15

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сичової О.П.,

за участі секретаря Костарчука О.Ф,,

за участі позивача та представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участі представника відповідача Раєцького А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов ВП №44854626 від 27.11.2014 р., ВП №44854626 від 26.09.2014 р., ВП №44854178 від 26.09.2014 р.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції Кіндрась О.М. про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.11.2014 року ВП №44854626;

- постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції Карплюк Є.В. про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2014 року ВП №44854626;

- постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції Карплюк Є.В. про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2014 року ВП №44854178.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що державним виконавцем не в повній мірі виконано передбачені статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язки, оскільки спірних постанов не отримував, про строк для добровільного виконання рішення повідомлений не був. Зазначає, що у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та добровільного виконання рішення у встановлений постановою строк, державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав зазначених в письмових запереченнях.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції в частині визнання протиправними та скасування постанов ВП №44854626 від 26.09.2014 р., ВП №44854178 від 26.09.2014 р. залишено без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови ВП №44854626 від 27.11.2014 р. слід задовольнити з огляду на наступне.

Встановлено, що 26 вересня 2014 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №44854626 по примусовому виконанню виконавчого листа Житомирського районного суду №278/5589 від 10.06.2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки: жилий будинок із господарськими будівлями, загальною площею 399,3 кв.м., житловою площею 101,1 кв.м. та земельну ділянку за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 1000 кв.м., які відповідно належать ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності та акту на право власності на землю, в загальному розмірі 206684,26 доларів США, що еквівалентно 1652027,29 грн.

27 листопада 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції у виконавчому провадженні №44854626 була винесена постанова по стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 165202,73 грн., яка у зв'язку із поверненням 27.11.2014 року виконавчого документа стягувачеві постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління від 27.11.2014 року виведена в окреме виконавче провадження.

Позивач не погоджується з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки вважає її такою, що винесена з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Суд, досліджуючи спірні правовідносини, зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України; невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець зазначає про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та попереджає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається із матеріалів справи, доказів, які б свідчили про отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44854626 від 26.09.2014 року Відділом державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції не надано, а в самій постанова державним виконавцем не зазначено про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документу без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Отже, для визначення наявності підстав для стягнення виконавчого збору, слід встановити факт невиконання рішення суду боржником самостійно у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Суд звертає увагу, що позивач був позбавлений права на самостійне добровільне виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44854626 від 26.09.2014 року, оскільки відповідачем у справі не надано жодних доказів та підтверджуючих документів отримання даної постанови, а отже і доказів невиконання у добровільному порядку.

Крім того, як вже зазначалося судом, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №44854626 від 26.09.2014 року позивачу не було надано строк на самостійне її виконання.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції ВП №44854626 від 27.11.2014 р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 165202,73 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 21 квітня 2015 р.